Економіко-математичне моделювання як спосіб вивчення господарської діяльності. Обчислення прогнозну собівартості виробу на кінець року освоєння виробництва. Нейтралізація впливу фактора обсягу та структури випуску товарної продукції та її собівартість.
Аннотация к работе
Метод економічного аналізу діяльності підприємств, як і будь-якої іншої науки, визначається змістом та особливостями предмета, які, у свою чергу, зумовлюються тими конкретними цілями, вимогами та завданнями, що постали на даному етапі розвитку економіки або проглядаються в перспективі. Предмет відповідає на запитання, що ми вивчаємо, а метод - як вивчаємо, якими способами та з допомогою яких саме засобів. До таких належать, наприклад: фактори, резерви, модель, результативний показник, відсоток, дисконт, фінансовий результат, капітал, зобовязання, активи, грошовий потік, леверидж і т. ін. До них відносять: системність та комплексність, періодичність, зрозумілість та адекватність тлумачення, достовірність та обєктивність, доречність та своєчасність. собівартість економічний моделювання 1. Системою називають комплекс взаємопов’язаних елементів разом із відношенням (зв’язками) між цими елементами та між їхніми атрибутами, які спільно реалізують певні цілі. Основним методом дослідження систем є метод моделювання, тобто спосіб теоретичних і практичних дій, спрямованих на створення і використання моделей. До параметричних методів обчислення норм витрат продукції належать методи: питомих витрат, баловий, кореляційний, агрегатний. Метод питомих, витрат є найпростішим, але найменш точним. Питома собівартість обчислюється на одиницю головного параметра виробу, тобто такого, що якнайбільше впливає на собівартість (потужність двигунів, вантажопідйомність автомобілів, кранів, обєм холодильників тощо). Кореляційний метод дає змогу встановити залежність собівартості виробу від його параметрів у вигляді емпіричних формул, виведених на підставі аналізу фактичних даних для групи аналогічних виробів. Агрегатний метод не є самостійним параметричним методом. Собівартість продукції, особливо нової - динамічний показник, який істотно залежить від ступеня освоєння виробництва, а останній - від кількості виготовлених виробів із початку виробництва. З урахуванням цього емпірично встановлено залежність собівартості нових виробів від їхньої кількості, тобто від порядкового номера виробу з початку освоєння. Наприклад.