Аналіз системи світових економічних зв’язків провідних країн Латиноамериканського регіону в системі глобалізованого світового господарства - Дипломная работа

Вступ латиноамериканський регіон економічний антикризовий Латиноамериканський регіон на початку ХХІ століття став одним із найбільш динамічно розвинутих та найбільш привабливим для розвинених країн. Актуальність теми полягає в великомасштабних змінах на міжнародній арені спричинені економічним зростанням та впливом на світове господарство нових промислово розвинених країн Латиноамериканського регіону. Важливість дослідження промислово розвинених країн Латиноамериканського регіону зумовлена стрімким зростанням впливовості цього регіону, а особливо підвищенням ролі Бразилії, Аргентини та Мексики в середині регіону та на міжнародній арені, а також вагомим впливом на соціальний та економічний розвиток країн Латиноамериканського регіону. Завдання, необхідні для досягнення мети: ? розглянути особливості розвитку промислово розвинених країн латиноамериканського регіону в кінці ХХ, початку ХХІ століття; ? виявити особливості розвитку країн на сучасному етапі; ? дослідити ефективність економік країн в умовах світової фінансової кризи та посткризовий період; ? проаналізувати місце та роль Бразилії в угрупуванні країн BRIChS; ? простежити місце Аргентини в глобалізованому світовому господарстві; ? визначити Зовнішню економічну політику Мексики; ?дати характеристику Бразильської парадигми інтеграції в Західній півкулі; ? проаналізувати роль MERCOSUR в Латиноамериканському інтеграційному процесі; ? визначити Особливості співробітництва України з країнами Латиноамериканського регіону Емпірична база роботи, в процесі дослідження і написання випускної роботи були використані: монографічні видання вітчизняних та зарубіжних авторів за проблематикою теми дослідження. Наукові публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, дослідженні спеціалізовані засоби масової інформації (солідні журнали, тижневики за темою дослідження), Інтернет джерела, статистичні довідники, інформаційні бюлетені 1.Латинська Америка в глобалізованому світовому господарстві 1.1 Трансформаційні процеси в Латинській Америці у XXI столітті Переживши «втрачене десятиліття» 1980-х і низку криз в 1990-і роки і на початку нового століття, країни Латинської Америки і Карибського басейну (ЛАКБ) здебільшого змінили алгоритм суспільного розвитку і в рамках нової модернізаційної моделі домоглися безперечних позитивних зрушень. У 2003-2008 рр. національні економіки, як писала латиноамериканська друк, «розвивалися з крейсерською швидкістю». У цей період агрегований ВВП країн ЛАКБ виріс на 1/3.Такого ривка в регіоні не фіксувалося давно. Відстаючи за темпами зростання від Китаю, Індії та ряду інших азіатських країн, Латинська Америка випереджала всі індустріально розвинені держави і поступово скорочувала відставання від світового економічної авангарду. У зазначений період латиноамериканські країни істотно наростили експорт (з 384 млрд до 901 млрд дол) і забезпечили стабільне позитивне сальдо зовнішньої торгівлі, сумарно склало близько 373 млрд дол Помітно зросли іноземні прямі інвестиції і в 2,6 рази збільшилися золотовалютні резерви, перевалили за 500 млрд дол, що говорило про зміцнення фінансових позицій регіону. На це вказувало і зниження боргового навантаження на економіки латиноамериканських держав: у 2003-2008 рр. обсяг державного боргу скоротився з 57,7 до 26,1% ВВП. Про це свідчило і послідовне скорочення безробіття: з 11% у 2003 до 7,5% в 2008 році. «Прощавай, бідність, ласкаво просимо, споживання», - так назвав у 2007 р.. Стати, присвячену становищу в Латинській Америці, престижний лондонський тижневик «Економіст». Сучасну модель економічної політики в регіоні характеризують такі принципи і елементи: - Пріоритетна ставка на розвиток внутрішнього ринку та забезпечення господарського зростання переважно за рахунок внутрішніх джерел накопичення; скорочення залежності від зовнішнього фінансування; - Державна підтримка в різних формах національної індустрії («реіндустріалізація») і місцевих товаровиробників; - Диверсифікація господарства та зовнішніх звязків; підвищений інтерес до інноваційних секторах, заохочення науково-технічних досліджень і розробок, розширення сектора «нової економіки», заснованої на передових технологічних рішеннях; - Відродження концепції змішаної економіки, створення державних підприємств і повернення державі природної ренти; - Частковий контроль над цінами і таргетування інфляції; -Курс на підвищення доходів і соціальної захищеності малозабезпечених верств населення і збільшення частки працюючих за наймом в національному доході; на цій основі - зростання споживчого попиту і ємності внутрішнього ринку; - Сприяння капіталізації найбільших місцевих компаній, що мають стратегічне значення, за рахунок національних інвестицій; - Стримане ставлення до ТНК і постійні переговори з ними для отримання більш вигідних (з точки зору національних інтересів) умов співпраці; - Поглиблення латиноамериканської інтеграції (зокрема, шляхом розширення рамок МЕРКОСУР і створення нових обєднань) і певне дистанціювання від зовнішньополітичного курсу США. Наприклад,