Нормативне забезпечення аналізу продуктивності праці. Аналіз ефективності використання робочої сили на показники продуктивності праці. Удосконалення ефективності використання випуску продукції на підприємстві. Резерви підвищення продуктивності праці.
Аннотация к работе
Зміст Вступ 1. Теоретичні основи продуктивності праці 1.1 Особливості аналізу продуктивності праці як економічна категорія за сучасних умов. Методи вимірювання продуктивності праці 1.2 Нормативно-правове забезпечення аналізу продуктивності праці 1.3 Характеристика діяльності підприємства за 2010 - 2012 роки 2. Методика аналізу продуктивності праці 2.1 Завдання та інформаційне забезпечення аналізу продуктивності праці 2.2 Дослідження процесу формування результатів продуктивності праці 2.3 Аналіз ефективності використання робочої сили на показники продуктивності праці 2.4 Аналіз показників, що впливають на продуктивність праці. Факторний аналіз продуктивності праці 2.5 Методика аналізу впливу трудових ресурсів на зміну продуктивності праці 2.6 Удосконалення ефективності використання випуску продукції на підприємстві 3. Тобто зростання ефективності праці означає збільшення обсягу вироблених благ без підвищення трудозатрат. У широкому розумінні зростання ефективності праці означає постійне вдосконалення людьми економічної діяльності, постійне вдосконалення і знаходження можливості працювати краще, виробляти більше якісніших благ при тих самих або і менших затратах праці. Зростання ефективності праці забезпечує підвищення реального продукту і доходу, а тому воно є дуже важливим показником економічного зростання країни. Оскільки збільшення суспільного продукту в розрахунках на душу населення означає підвищення рівня споживання, а отже і рівня життя, то економічне зростання стає однією з головних цілей держави з соціальною орієнтацією народного господарства. Основною метою нашої курсової роботи є - аналіз продуктивності праці та шляхів підвищення її на прикладі конкретного підприємства. Вихід України з економічної кризи і вирішення стратегічних завдань, які стоять перед її народом по створенню національної економіки, можливі за умови значного підвищення ефективності всієї сукупності праці суспільства. Середньорічні темпи падіння продуктивності праці у промисловості тільки за останні п‘ять років становили близько 8, а в сільському господарстві - 12%. Погіршилась трудова і виробнича дисципліна працівників у розвитку своєї майстерності, набула поширення трудова адаптація. В економічній науці й господарській практиці нашої країни і за кордоном для характеристики результатів трудової діяльності людей і оцінки її рівня протягом багатьох років використовувалася категорія “продуктивність праці”, яка показує співвідношення кількості продукції, що виробляється в процесі праці, і затрат праці на її виробництво. Механізм підвищення продуктивності полягає в тому, що затрати минулої праці зростають, а затрати живої праці скорочуються, але так, що зрештою відбувається зниження загальних затрат праці на виробництво одиниці продукції. Однак у сучасному економічному і соціальному житті суспільства відбуваються зміни, які вимагають нового концептуального підходу в розумінні оцінки результату праці при збереженні ролі і значення “продуктивність праці”. Економічне зростання надає людям ширші можливості вибору занять, роботи і відпочинку. Методи вимірювання продуктивності праці Під продуктивністю праці як економічною категорією заведено розуміти ефективність (плодотворність) трудових витрат, здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певних кількість матеріальних благ. Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (обсягом робіт чи послуг), що виробляє один працівник за одиницю робочого часу ( годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання роботи чи послуги). Якщо показники виробітку мають більш узагальнюючий, характер, то показники трудомісткості можна розраховувати за окремими видами продукції (послуг) та використовувати для розрахунків потрібної кількості робітників, виявлення конкретних резервів підвищення продуктивності праці. Достовірність розрахунків зростає за визначення повної трудомісткості (технологічної, обслуговування та управління виробництвом). Переважно їх використовують на робочих місцях, дільницях, цехах, що випускають різнорідну продукцію, та за наявності значних обсягів незавершеного виробництва, яке неможливо виміряти в натуральних та грошових одиницях. По - перше, розвинута ринкова економіка орієнтує суспільне виробництво на задоволення конкретних потреб споживачів. До того ж отримання прибутку підприємцями залежить від того, чи потрібну для споживачів продукцію вони виробляють. Оцінка результативності трудової діяльності в нематеріальній сфері суспільного виробництва може бути дана, як ми вважаємо, на основі категорії “ефективність праці “. Маршал, - своєю має виробити будь - який результат“. Наприклад, у США близько 3 / 4 приросту всього продукту дає праця, а 1/ 4 - капітал. На підприємствах, як правило, складають (обчислюють) планові та фактичні калькуляції. Оскільки, як зазначалося, зростання продуктивності праці має надзвичайно велике значення і для кожного підприємства зокрема, і для суспільства в