Аналіз продуктивності праці персоналу підприємства та діагностика резервів її зростання - Курсовая работа

Вступ Підвищення продуктивності праці є головним чинником подолання економічного спаду, забезпечення стійкого і потужного економічного зростання та підвищення рівня життя населення. Теоретична значимість аналізу продуктивності парці зумовлена тим, що в загальному баченні, економічна наука досліджує шляхи найбільш ефективного використання ресурсів для задоволення потреб суспільства. При цьому значна увага належить праці як визначальному фактору виробництва. Це стало однією з причин вступу України у нову економічну кризу. Зараз уже нікого не дивує безробіття, соціальна напруженість в суспільстві, які спричинились в Україні з переходом до ринкових відносин. За порівняно короткий період часу прийнято низку, хоч і не досить досконалих, законодавчих актів, які покликані регулювати відносини на ринку праці; в закладах освіти здійснюється підготовка спеціалістів за новими спеціальностями; у наукових журналах і збірниках усе частіше зявляються статті, присвячені трудовим відносинам, соціальному захисту, регулювання зайнятості населення, соціальному партнерству. На даному етапі продуктивність праці є важливим планово-економічним показником, що характеризує не тільки ступінь використання трудових ресурсів на підприємстві, але й рівень ефективності всієї ринкової системи в цілому. Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи. Метою курсової роботи є аналіз продуктивності праці персоналу підприємства та діагностика резервів її зростання. Для розв’язання поставленої мети необхідно розв’язати наступні завдання: - дослідити теоретичний зміст та економічну сутність продуктивності праці; - визначити фактори та резерви зростання продуктивності праці; - визначити шляхи підвищення продуктивності праці на промислових підприємствах; - дослідити методичні основи аналізу продуктивності праці та визначення резервів її підвищення ; - надати техніко - економічну характеристику діяльності ВАТ «ПівнГЗК» ; - провести динамічний та факторний аналіз продуктивності праці персоналу досліджувального підприємства; - визначити напрямки підвищення продуктивності праці персоналу на ВАТ «ПівнГЗК». Також використано звітність ВАТ «ПівнГЗК» за 2006-2008 рр. 1. Основною проблемою економічної теорії і господарської практики є аналіз співвідношення результатів і витрат, що в загальному розумінні називаємо ефективністю. Витрати визначаються обсягом (вартістю) використаних економічних ресурсів. Як відомо, економічні ресурси заведено поділяти на три великі групи: 1) робоча сила (трудовий потенціал, людський капітал); 2) компоненти природних ресурсів (земля та сировина); 3) компоненти засобів виробництва (фізичний капітал). Найчастіше результати виражаються обсягами продукції або розміром прибутку. За відомим визначенням К. Маркса, зростання продуктивності праці полягає в тому, що частка затрат живої праці в продуктах зменшується, а частка затрат минулої праці (втіленої в засобах виробництва) - збільшується, але так, що загальна сума праці в кожній одиниці продукту зменшується. Рівень екстенсивного використання праці показує ступінь її продуктивного використання та тривалість протягом робочого дня при незмінності інших характеристик. За рахунок зростання продуктивності в країнах, що переходили до ринкової економіки, досягалося від 40 до 90 % життєвого рівня; найближчу - підвищення ефективності діяльності галузей і підприємств, а також реальне зростання особистих доходів працівників. В Україні становлення ринкової економіки, створення конкурентоспроможної продукції, збільшення обсягу продажу можливо лише за умови ефективного використання ресурсів на кожному робочому місці, підприємстві, тобто глибокої реформи системи управління, виробництва і реалізації продукції, узгодженої з такими перетворювальними процесами, як приватизація, реструктуризація та адаптація до міжнародних стандартів. Згідно з розрахунками він становить у промисловості приблизно 10% від рівня продуктивності праці в США.