Аналіз обліку платників податків в Україні - Курсовая работа

КУРСОВА РОБОТА Аналіз обліку платників податків в Україні Ірпень 2006 1. Класифікація суб”єктів господарювання 1.1 Власність - правооснова господарської діяльності ЗАКОН УКРАЇНИ „Про власність” [12] спрямований на реалізацію Декларації про державний суверенітет України. Національне багатство України: земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, основні засоби виробництва у промисловості, будівництві, сільському господарстві, транспорті, звязку, житловий фонд, будівлі та споруди, фінансові ресурси, наукові досягнення, створена завдяки зусиллям народу України частка в загальносоюзному багатстві, зокрема в загальносоюзних алмазному та валютному фондах і золотому запасі, національні, культурні та історичні цінності, в тому числі й ті, що знаходяться за її межами, є власністю народу України. Національне багатство України забезпечує право кожного громадянина на одержання частки з суспільних фондів споживання, на соціальний захист, зокрема, у разі непрацездатності та безробіття, а також право працюючого на особисту участь в управлінні народним господарством. Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Субєктами права власності в Україні визнаються: народ України, громадяни, юридичні особи та держава. Громадяни, юридичні особи та Україна можуть мати у власності майно, розташоване на території інших держав. 1.2 Класифікація інституційних секторів економіки України Класифікацію інституційних секторів економіки (КІСЕ) України [25] розроблено на виконання Програми розвитку системи національних рахунків на період до 2010 року, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2003 р. N 475. Впровадження КІСЕ забезпечує: - облік підприємств і організацій за інституційними секторами економіки у статистичних реєстрах та Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій; - проведення державних статистичних спостережень економічної діяльності підприємств і організацій за інституційними секторами (підсекторами) економіки; - можливість зіставлення національної статистичної інформації з міжнародною; - групування субєктів економіки за інституційними секторами (підсекторами) з метою здійснення на макрорівні оцінки результатів їхньої діяльності та фінансового стану. Інституційна одиниця - це господарська одиниця, основними ознаками якої є: - право самостійного володіння товарами та активами від власного імені, що надає їй можливість обмінюватися правами власності на ці товари й активи при операціях з іншими одиницями; - здатність приймати самостійні економічні рішення і здійснювати господарську діяльність, за яку вона сама несе пряму відповідальність і відповідає перед законом; - здатність приймати фінансові та інші зобовязання від свого імені, а також укладати договори; - існування для неї повного набору рахунків, включаючи баланс активів і пасивів, або практичної можливості - як з економічної, так і з юридичної точки зору - щодо підготовки повного набору рахунків, а також статистичної звітності в разі необхідності. Інституційні одиниці - нерезиденти, що здійснюють операції з резидентними інституційними одиницями або мають з ними інші економічні звязки, утворюють групу, яка вважається за загальноприйнятою міжнародною методологією СНР93 самостійним сектором інший світ (S.2 у додатку), призначеним для оцінки зовнішньоекономічної діяльності. Інституційні одиниці поділяються на дві великі групи: - юридичні особи, що створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства, незалежно від того, які особи або субєкти можуть володіти ними чи контролювати їхню діяльність; - фізичні особи або групи осіб у формі домашніх господарств. Фінансова установа (компанія) - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. На першому рівні вони групуються у такі підсектори: S.121 Національний банк України (НБУ); S.122 Інші депозитні корпорації; S.123 Інші фінансові посередники, крім страхових корпорацій та недержавних пенсійних фондів; S.124 Допоміжні фінансові організації; S.125 Страхові корпорації та недержавні пенсійні фонди. Характеристика корпорацій, що входять до пяти вказаних підсекторів першого класифікаційного рівня, наводиться нижче. S.121 Національний банк України Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, основною функцією якого є забезпечення стабільності грошової одиниці України. До цього підсектору відносяться ті корпорації, які мобілізують кошти на фінансових ринках, але не в формі депозитів, та використовують ці кошти для придбання інших фінансових активів, зокрема іпотечні (земельні) банки, кредитні спілки, довірчі товариства, лізингові компанії, пайові інвест