Основні події та етапи життєвого шляху М. Костомарова. Науково-громадська діяльність історика. Дослідження М. Костомарова, присвячені українському козацтву. Вклад вченого в історичну науку. Дослідження найважливіших проблем української історії.
Аннотация к работе
Вступ Микола Костомаров - український і російський історик, етнограф, письменник, член-кореспондент Петербурзької Академії наук (1876 р.), один з керівників Кирило-Мефодіївського товариства, автор історичних досліджень «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа», «Бунт Стеньки Разіна», «Північноросійське народоправство», «Російська історія в життєписах її найголовніших діячів» та інших робіт. Вклад М.І. Костомарова в історичну науку був величезний. М.С. Грушевський, називаючи його трибуном, агітатором та полемістом. [див.: 1, с.111 ]. В більшості історичних досліджень увага зосереджена на вивченні побуту народних мас та спрямована проти перебільшення історичної ролі окремих діячів, зокрема І.Сусаніна та Д.Донського. Проаналізувати дослідження М.Костомарова, присвячені українському козацтву. У 1832 Костомаров позбувся кріпацької залежності. Протягом 1844-47 К. вчителював у Віденській та 1-й Київській гімназіях, а згодом був адюнктом кафедри російської історії в Київському інституті шляхетних дівчат. Разом з деякими колишніми членами Кирілло-мефодієвського товариства Микола Іванович заснував журнал «Основа», на сторінках якого публікувалися матеріали, присвячені історії і культурі України.