Грошово-кредитна система як скупчення фінансово-кредитних організацій, які використовуються державою для вирішення проблем, зв’язаних з грошовим оборотом. Аналіз функцій фінансового ринку. Характеристика структури грошово-кредитної системи України.
Аннотация к работе
Вступ грошовий кредитний фінансовий ринок Актуальність теми дослідження. Як відомо, грошово-кредитна система у найпростішому розумінні - це скупчення фінансово-кредитних організацій, які використовуються державою для вирішення проблем, зв’язаних з грошовим оборотом та кредитними операціями. У функціональному розумінні сучасна грошово-кредитна система - поняття більш глибоке, комплексне і представляє систему ринків, серед яких найважливіша роль належить грошовому ринку. Грошовий ринок - це сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються (розподіляється та перерозподіляються) під впливом попиту та пропозиції з боку різних суб’єктів економіки. Грошовий ринок складається з багатьох потоків, за якими грошові кошти переміщуються від власників заощаджень до позичальників та інвесторів . Інтернаціоналізація суспільно-економічного життя, перехід до відкритої економіки сприяють приєднанню України до світового господарства, її входженню в світовий економічний простір, поряд з інтернаціоналізацією відбувається збільшення міжнародних потоків товарів, послуг, капіталів і особливо грошей. Головна роль фінансово ринку у сучасній економічній системі полягає в акумуляції заощаджень економічних агентів і використанні цих коштів для створення нового капіталу. Процеси реформування власності супроводжуються структурною перебудовою економіки і обумовлюють створення фондового ринку, як складової фінансових відносин, який забезпечує вільний обіг коштів у вигляді цінних паперів. Мета роботи зумовлює виконання таких завдань : - дослідити поняття та особливості функціонування грошово-кредитної системи; - здійснити аналіз грошово-кредитної системи України в ракурсі обертання його основних інструментів; - визначити недоліки діяльності грошового ринку України , запропонувати можливі шляхи їх усунення. Інформаційна база дослідження: публікації видавництв (Вісник Національного банку України), літературних (посібники, підручники даної області дослідження), офіційні (закони). Структура курсової роботи - три розділи, у яких розглядаються наступні питання: - І розділ теоретичного характеру - ІІ розділ, що носить аналітичний характер - ІІІ напрямки вдосконалення 1.Теоретичні аспекти грошово-кредитної системи 1.1 Поняття грошово-кредитної системи Грошово-кредитна система - це сукупність фінансово-кредитних установ, які використовуються державою для вирішення проблем, повязаних з грошовим обігом і кредитними операціями [22]. До основних елементів грошової системи належать: грошова одиниця, державні грошові знаки, масштаб цін, валютний курс, організація емісії та обігу грошових знаків, організація міжнародних розрахунків, субєкт грошово-кредитного і валютного регулювання. Мал. Кредитна система - це сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують пі відносини.[11] У структурі кредитної системи вирізняють банківську систему та небанківські кредитно-фінансові установи. Основне завдання банку - здійснювати посередництво в розміщенні коштів від кредиторів до позичальників. [6] Залежно від підпорядкованості банків, відповідно до чинного банківського законодавства, розрізняють два основних типи побудови банківської системи: однорівнева та дворівнева.[6] Комерційні банки. Небанківські кредитно-фінансові інститути функціонують у порівняно вузьких сферах ринку позичкового капіталу і мають досить специфічну клієнтуру. Обєктом грошового ринку є гроші, які продаються і купуються на ньому. За другою ознакою можна виділити такі сектори грошового ринку: -ринок банківських кредитів; -ринок послуг парабанків (небанківських фінансово-кредитних установ). Його вивчення виявилося центральною проблемою сучасної теорії грошей, а успіхи в його пізнанні визначали розвиток цієї теорії в ХХ ст., відкривали можливості ефективного регулювання ринку грошей через механізми та інструменти грошово-кредитної політики. Центральний банк, з одного боку, є агентом держави в реалізації її функцій на кредитному ринку, а з другого - кредитним центром банківської системи, яка складається з двох рівнів.