Загальні відомості про походження свиней, класифікація їх сучасних порід за напрямом продуктивності. Визначення валового виробництва м"яса і необхідної кількості молодняку для постановки в цех дорощування. Розрахунок поголів"я свиноматок, кнурів, поросят.
Аннотация к работе
Свинарство є традиційною галуззю в Україні і тому в загальному обсязі виробництва мяса свинина повинна складати, як і раніше, не менше 40%. До недавнього часу виробництво товарної свинини в Україні займалися 658 великих промислових комплексів і спеціалізованих по свинарству підприємств, більше 10 тис. колгоспних та радгоспних свиноферм, а також значна кількість індивідуальних господарств.За зоологічною класифікацією домашні свині належать до класу ссавців (Mammalia), ряду парнокопитних (Artiobaktula) родини свиних (Suidae). Встановлено, що всі існуючі породи свиней за своїм походженням розподіляються на дві основні групи: європейського і азіатського коріння. За існуючою аргументацією одомашненню в першу чергу підлягали азіатські свині, які були вельми різнотипними тваринами, що відрізнялись одна від одної величиною, формою будови тіла, забарвленістю та продуктивними якостями. Одомашнені нащадки дикого європейського кабана були більш однотипними, але зовнішні умови, а також вплив людини визначили значне варіювання їх основного типу головним чином за величиною. Більшість дослідників дотримуються думки, що різні групи свиней Європи і Азії спочатку існували самостійно, але пізніше азіатські породи проникли в Європу і внаслідок схрещування з місцевими виникли нові змішані породи стародавнього походження з дещо поліпшеними якостями.Тому за напрямом продуктивності їх розподіляють на три групи: · перша - породи універсального напряму продуктивності (велика біла, українська степова біла) - характеризуються високою відтворною здатністю з добрими відгодівельними та мясними якостями, їх універсальність полягає в тому, що при певних умовах годівлі від них можна одержати мясну або сальну свинину; · друга - породи мясного напряму продуктивності (полтавська мясна, ландрас, уельська, дюрок, українська мясна, гемпшир, пєтрен, спеціалізовані мясні типи і лінії), що характеризуються високими відгодівельними якостями, високою мясністю та доброю відтворною здатністю, від них одержують молодняк для мясної і беконної відгодівлі; Свині великої білої породи в Україні, як і в інших країнах, займають домінуюче положення і складають майже 90% по відношенню до інших порід. Порода характеризується міцним типом будови тіла, високою відтворною здатністю, значним рівнем відгодівельної та мясної продуктивності, придатністю до використання підприємствами з промисловою технологією. Цільовим стандартом передбачалися такі вимоги до відтворних якостей маток та відгодівельних і мясо-сальних властивостей молодняку на відгодівлі: багатоплідність маток - 10,8-11,0 поросят; вік досягнення 100 кг живої маси - 170-180 днів; середньодобовий приріст на відгодівлі - 750-850 г; товщина шпику - 22 мм; маса заднього окосту - 11,8 кг.2.1 Завдання (вихідні дані для технологічних розрахунків) Показник Номер завданняЖива маса, кг на початок відгодівлі: молодняку 27 дорослих свиней 132 на кінець відгодівлі молодняку 130 дорослих свиней 230 Середньодобовий приріст, г молодняку 540 дорослих свиней 415Визначаємо валове виробництво мяса за рахунок відгодівлі молодняку: Мм = П ? Ж 2, Мм = 6000 ? 130 = 780000 кг = 780т де П - потужність підприємства, тис. гол. Визначаємо кількість молодняку з урахуванням внутрішньогосподарських потреб: Поб =П В, Поб = 6000 320 = 6320 гол де В - продано населенню, голів. Необхідно визначити загальну кількість молодняку для постановки на відгодівлю: Пн.в. Визначаємо кількість дорослих (вибракуваних) тварин, яких знімаємо з відгодівлі: Пв. Треба визначити кількість молодняку, що знімається з відгодівлі за 1 ритм: Прм = П / Кр.Визначаємо потребу у молодняку для постановки на дорощування за 1 ритм: Пр.д = Ппост.д / Кр, Пр.д = 7311 / 13,5 = 542 гол Визначаємо тривалість періоду дорощування: Пд = 120 - Пп, Пд = 120 - 35 = 85 днів де Пд - тривалість періоду дорощування, яка залежить від тривалості підсисного періоду (Пп).Визначаємо тривалість циклу відтворення: Тв = С Пп Хп, Тв = 115 35 15 = 165 днів, де С - тривалість періоду поросності; Пп - тривалість підсисного періоду, днів; Хп - тривалість холостого періоду, днів. Знаходимо кількість поросят, яку отримаємо від однієї основної матки за рік: Ппр = Б1 ? Оо, Ппр = 11 ? 2,21 = 24,3 гол, де Б1 - багатоплідність основних свиноматок, голів. Визначаємо кількість поросят, яких отримаємо за один середньорічний опорос від основних і перевіряємих маток: Пср = (Ппр Б2) /(Оо 1), Пср = (24,3 9) / (2,21 1) = 10,4 гол, де Б2 - багатоплідність перевіряємих свиноматок. Визначаємо необхідну потребу виробництва всієї кількості поросят: Пп.вс = ((Ппост.д В) ? 100) / Х3, Пп.вс = ((7311 320) ? 100) / 84 = 9085 гол, де Х3 - збереженість поросят-сисунів Визначаємо необхідну кількість основних маток, голів: Пом = (Овс - Ппер) / Оо, Пом = (874 - 272) / 2,21 = 272 голВиходячи із орієнтованих норм годівлі свиней різних статево - вікових груп і добових раціонів розраховуємо потребу в кормах (кормових одиницях по видах кормів в натурі, кг) для поголівя свиней.Визначивши технологічну схему виробницт
План
Зміст
Вступ
1. Огляд літератури
1.1 Загальні відомості про походження
1.2 Класифікація сучасних порід свиней
2. Розрахункова частина
2.1 Завдання (вихідні дані для технологічних розрахунків)