Поняття амністії, механізм її застосування в Україні. Неможливість застосування акта помилування як обставини, що виключає провадження у кримінальній справі. Соціальна і психологічна реабілітація людей. Особливості та умови здійснення помилування.
Аннотация к работе
Міністерство внутрішніх справ Національна академія внутрішніх справ Кафедра кримінального права Курсова робота на тему: Амністія і помилування в Україні Перевірив: Габро Олег Іванович Київ - 2012 р. План Вступ 1. Неможливість застосування акта помилування як обставини, що виключає провадження у кримінальній справі Висновок Список використаної літератури Вступ амністія помилування кримінальний реабілітація За останні вісім років кількість осіб, які утримуються в установах кримінально - виконавчої системи, зросла майже вдвічі і станом на 1 січня 2010 року досягла 220 тисяч, 183 тисячі з яких засуджено до позбавлення волі. Тільки за 2009 рік кількість ув’язнених та засуджених збільшилась майже на 12 тисяч осіб, а витрати на утримання однієї особи щомісяця становлять у середньому 105 гривень державних коштів. Вивчення справ цих осіб свідчить, що, як правило, більшість із них вчинили злочини, що не становлять значної суспільної небезпеки. Економічний аспект є чи не головною підставою де прийняття такого кроку намагаючись вирішити проблему видатків пенітенціарної системи. Проблема соціальної і психологічної реабілітації людей, що після відбуття покарань і амністій, виходять на волю, для України залишається не лише в зв’язку з останньою амністією, яка поповнить ряди безробітних громадян, а й тому, що до її вирішення слід залучити як суспільні інституції,так і громадські функції. [ст.1, 17] Амністія - це вид звільнення від покарання та його відбування, який на підставі закону про амністію застосовується стосовно індивідуально невизначеної певної категорії осіб і полягає у їх повному (повна амністія) або частковому (часткова амністія) звільненні від кримінальної відповідальності чи від покарання або в заміні покарання або його невідбутої частини більш мяким покаранням. Суд постановляє обвинувальний чи виправдувальний вирок, а особа, яка обвинувачується органами досудового розслідування у вчиненні злочину, дістає можливість домогтися свого публічного виправдання у судовому порядку. На прикладі амністії в 2011 році від 08.07.2011 р. було винесено наступне: Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України: а) осіб, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми; б) жінок, вагітних на день набрання чинності цим Законом; в) осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку; г) осіб, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи, а також хворими на активну форму туберкульозу (диспансерні категорії 1, 2, 3, 4), онкологічні захворювання (III, IV стадії за міжнародною класифікацією TNM), СНІД (III, IV клінічні стадії за класифікацією ВООЗ) та інші тяжкі хвороби, що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоровя України від 18 січня 2000 року N 3/6; ґ) чоловіків та жінок, які на день набрання чинності цим Законом досягли відповідно 60-річного та 55-річного віку; д) ветеранів війни (учасники бойових дій, інваліди війни та учасники війни, які підпадають під дію Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту). е) учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи - осіб, які підпадають під дію Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та аналогічних законів інших держав - колишніх республік СРСР; є) осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей. Існує ряд осіб до яких амністія не може застосовуватись,таких як: а) які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі та яким у порядку помилування смертну кару чи довічне позбавлення волі замінено на позбавлення волі на певний строк; б) які мають дві і більше судимостей (у тому числі ту, за якою особа відбуває покарання) за вчинення тяжких злочинів згідно з Кримінальним кодексом України 1960 року (далі - КК України 1960 р.), вчинення тяжких, особливо тяжких умисних злочинів згідно з Кримінальним кодексом України 2001 року (далі - КК України 2001 р.); в) яких засуджено згідно з КК України 1960 р. за вчинення умисного тяжкого злочину чи яких засуджено згідно з КК України 2001 р. за вчинення умисного тяжкого або особливо т