У статті розглядається стилістичний прийом алюзії з точки зору лінгвокультурної парадигми, що дозволяє наблизитися до розуміння інформації культурологічного плану художнього твору. Проводиться дослідження її вираження у художньому дискурсі Дж. Фаулза.