Дослідження проблеми державності і влади в поглядах українських консерваторів. Огляд особливостей формування напрямків української політичної думки та їх зв’язку з новітніми політичними ідеологіями. Аналіз теоретичного надбання вчених міжвоєнного періоду.
Аннотация к работе
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УДК 321.01 - 054.72 Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук АЛЬТЕРНАТИВНІ КОНЦЕПЦІЇ ДЕРЖАВНОСТІ В ПОЛІТИЧНІЙ ДУМЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МІЖВОЄННОЇ ЕМІГРАЦІЇ В ЄВРОПІ Спеціальність 23.00.01 - теорія і історія політичної науки Мошак Олена Володимирівна Одеса - 2002 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Одеській національній юридичній академії Міністерства освіти і науки України. Офіційні опоненти: доктор політичних наук, доцент Храмов Василь Олегович, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, завідувач кафедри державного управління та держслужби; доктор філософських наук, професор Лукашевич Микола Павлович, Київський національний університет імені Т. Шевченка, професор кафедри галузевої соціології. Автореферат розісланий “ 26 ” серпня 2002 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Дудченко В.В. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми зумовлюється тим, що в процесі розбудови суверенної держави - України - поряд з використанням позитивного досвіду інших країн велике значення має врахування конструктивних елементів національної політичної традиції, аналіз причин власних невдач і поразок на цьому шляху з метою запобігання їх повторення. В цьому сенсі вивчення української політичної думки набуває особливої актуальності: розуміння, вивчення “комплексу бездержавності” українців та шляхів його подолання стало найважливішою проблемою наукових пошуків українських вчених і громадських діячів, що значно активізувалися після поразки визвольних змагань 1917-1920 рр. Події, що відбувалися в політичному житті тогочасного українського суспільства, спричинили поступові зміни в інтелектуальному середовищі української еміграції. Це дозволяє нам стверджувати, що означений період став якісно новим етапом у розвитку української політичної думки. Слід відзначити, що вітчизняні дослідники знаходяться лише на початковому етапі вивчення теоретичної спадщини українських вчених, які в міжвоєнний період запропонували різноманітні концепції української державності. Найбільш повно в науковій літературі висвітлені питання, пов’язані з життям і творчістю окремих яскравих представників української політичної думки, зокрема В. Липинського та Д. Донцова, хоча головна заслуга в цій справі належить перш за все науковцям української діаспори: Л.Біласу, І. Лисяку-Рудницькому, Я. Пеленському, Є Пизюру, О. Пріцаку, М. Сосновському та ін. 90-х років ХХ ст. зумовили відродження наукового інтересу до політичної та інтелектуальної історії українського народу та відхід від її заідеологізованих оцінок. Серед праць означеної тематики роботи С. Гелея, М. Горєлова, О. Шаблія, присвячені аналізу творчості В. Липинського, С.Томашівського, Д. Донцова, В. Кучабського, С. Рудницького. Апробація результатів дисертації здійснювалася на міжнародних науково-практичних конференціях “Українська національна ідея: минуле, сучасне, майбутнє” (Одеса, 1995 р.), “Культурно-історичні, соціальні та правові аспекти державотворення в Україні” (Одеса, 1996 р.), регіональному науково-практичному симпозіумі “Права людини та сучасні проблеми розвитку українського суспільства” (Одеса, 2001 р.), а також на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеського регіонального інституту державного управління Української Академії державного управління при Президентові України. З врахуванням особливостей кожного з означених етапів характеризується проблематика та особливості робіт як вчених української діаспори, так і вітчизняних дослідників.