Методи активізації пізнавальної діяльності та вмотивованості при вивченні історії. Соціальні та пізнавальні мотиви, внутрішні та зовнішні. Основні етапи організації роботи на уроці. Оцінка результатів навчальної роботи. Інноваційні методи навчання.
Аннотация к работе
Вступ Творча атмосфера, в якій працює колектив нашої школи, має велике значення в моєму становленні як учителя. Відвідування уроків, постійний діловий контакт з колегами, робота у творчій співдружності, все це стимулювало пошук своїх методів і форм роботи, вивчення науково-методичної літератури з історії, правознавства, психології, педагогіки. Відчувши на собі позитивний ефект інтерактивних методик , у мене виникло бажання застосувати їх на своїх уроках історії , для того, щоб створити у класі на уроці атмосферу доброзичливості, відкритості, успіху, творчості, навчити дітей бажати вчитися й отримувати задоволення від самого процесу навчання. У звязку з цим, на мій погляд, формування мотивації навчання є одним з головних резервів вирішення задач всеобучу і виховання активного громадянина демократичного суспільства. Сучасна тенденція практично безмежного поширення інформації, численних систем інтерпретацій і оцінок минулого з особливою силою виявляється в галузі історії, визначає необхідність зміщення цілей історичної освіти від засвоєння, запам’ятовування фактичної історії до навчання способів опрацювання, структурування, аналізу, критики історичної інформації. Я вважаю, що специфіка історії як навчальної дисципліни полягає не стільки у матеріалі, з яким працює учень, скільки в тих розумових операціях і способах діяльності, яких він навчається, працюючи з ним. Важливість вивчення історії в школі на сучасному етапі полягає не стільки у знаннях, закладених мною, як вчителем, скільки у засобах самостійного отримання учнем історичних знань. Працюючи над своєю темою, я прийшла до висновку, що підхід до вивчення історії, по-перше, як до процесу отримання певної кількості знань, які треба запам’ятати, а, по-друге, - усвідомлення її як процесу глобального дослідження минулого, що базується на опрацюванні різноманітних фактів, які розглядаються з різних точок зору. Перед тим, як почати навчати учнів, ще на початку своєї роботи в школі, після закінчення інституту, я задалась таким питанням: «Чого я мушу навчити свого учня, тобто яку мету я ставлю, навчаючи його?» Відповідь на це моє питання пов’язана з іншим: «Як треба вчити учня, щоб досягти поставлених цілей?», « Які форми, прийоми роботи треба використати, яку методику в цілому застосувати?» На ці питання я намагаюсь знайти відповіді в процесі своєї роботи, працюючи з методичним матеріалом, відвідуючи уроки своїх колег, підвищуючи свій педагогічний рівень. Відповідь, мабуть, треба шукати у площині розбудови демократичної України. Педагогічні форми і методи включають у себе спільну групову роботу, дебати, моделювання, рольові ігри, дискусії, індивідуальні й групові творчі роботи.