Основа політичної активності населення України за характером потреб та інтересів, відображених у масовій політичній свідомості. Співвідношення між рівнем соціальної та політичної активності. Активістське налаштування масової політичної свідомості.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ім.І.Ф.КУРАСА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук Активістська орієнтованість масової політичної свідомості в сучасній Україні Спеціальність 23. 00. 02 - політичні інститути та процеси Жданов Ігор Олександрович Київ - 2009 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України. Науковий керівник: доктор політичних наук академік НАН України Левенець Юрій Анатолійович, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, директор Офіційні опоненти: доктор політичних наук, доцент Шульга Марина Андріївна, Київський національний університет ім. Т.Шевченка, професор кафедри політології кандидат політичних наук, доцент Дем’яненко Віра Миколаївна, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди доцент кафедри історії, методології та методики навчання ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми дослідження. Особлива роль політичної свідомості зумовлена не тільки цілісним відображенням у ній суспільного буття, а й її безпосереднім зв’язком з політичною системою та політичним режимом, зосередженням у ній переважаючих у суспільстві соціальних, економічних, а відтак і політичних потреб та інтересів, тому її вивчення у застосуванні до конкретного суспільства суттєво полегшує розуміння його внутрішнього стану у той чи інший часовий відрізок і тим самим наближує до виявлення загального алгоритму демократичного транзиту. Вивчення масової політичної свідомості населення України дає необхідний матеріал для політичних узагальнень стосовно тенденцій суспільного розвитку країни. Дослідження політичної активності в Україні у її масових проявах має надати додатковий матеріал для давньої політологічної дискусії про залежність між політичною активністю населення і рівнем демократизації суспільства, про доцільність або максимального обмеження безпосередньої участі громадян у процесі прийняття рішень на усіх рівнях, або стимулювання політичної активності громадян як запоруки захищеності демократії. Дисертаційне дослідження проведене в рамках виконання планової теми відділу теорії та історії політичної науки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України «Світоглядно-теоретичний вимір сучасної української політики» (номер державної реєстрації - 0108U001418). Наукова новизна одержаних результатів: - встановлено, що тими функціями масової політичної свідомості, які визначають її активістську якість, є оцінювальна, регулятивна та інтегративна; - виявлено дихотомічний характер мотиваційної основи масової політичної свідомості в Україні, який проявляється неусталеністю в ній ієрархічного взаємовідношення між потребами та інтересами матеріального і духовного характеру, які виступають для носіїв свідомості спонукальними мотивами до активної політичної дії; - доведено, що певне зростання у масовій політичній свідомості в Україні потреб та інтересів морального і політичного характеру не завершилося набуттям ними пріоритетного становища, яке продовжує належати матеріальним потребам та інтересам; - встановлено, що ієрархічне взаємовідношення між ціннісними складовими масової політичної свідомості є ситуативно залежним від прояву її носіями або інтернальності (здатності самостійно вирішувати свої соціальні проблеми), або екстернальності (схильності сподіватися на підтримку ззовні); - розкрито наявність і простежено дію прямого взаємозв’язку між зростанням інтернальності суспільної психології в Україні і посиленням активістської орієнтації масової політичної свідомості; - виявлено ціннісне наповнення масової політичної свідомості, яким визначається характер політичної культури суспільства, у вигляді різновекторної і внутрішньо конфліктної комбінації консервативно-традиціоналістських і реформаторсько-модернізаційних складових; - обґрунтовано наявність у масовій політичній свідомості українців невідповідності між оцінками політичного буття і налаштуванням на його зміну, а також невідповідності між характером ціннісних потреб і політичними уподобаннями; - встановлено епізодичний характер зростання політичної участі населення України як прояв латентного характеру активного компоненту масової політичної свідомості. Проведені вітчизняними та зарубіжними вченими політологічні та історичні (праці В.Андрущенка, В.Бортнікова, Ч.Вельцеля, А.Гальчинського, В.Дем’яненко, М.Михальченка, Г.Касьянова, С.Кульчицького, С.Макєєва, С.Матвєнків, Л.Нагорної, В.Полохала, Н.Ротар та інших), а також спеціальні соціологічні (праці В.Бебика, О.Дащаківської та О.Охотникова, І.Бекешкіної, І.Білоконя, С.Білошицького, Є.Головахи, А.Горбачика, В.Козьми, І.Кононова, С.Хобти та С.Щудло, Н.Паніної, Н.Погорілої, В.Ручки, О.Стегнія, В.Хмелька та інших) дослідження мають своїм результатом загальну характеристику політичної свідомості і політичної культури українського населення.