Прислів’я та приказки як фразеологічні одиниці. Аксіологічна категорія оцінки. Тематична та емотивна класифікація перських фразеологізмів з компонентом зоонімом, їх типи та форми, напрямки вивчення. Порівняння людини з об’єктами тваринного світу.
Аннотация к работе
Аксіологічні функції зоонімів у фразеологізмах перської мови Вступ Люди завжди намагалися пізнати особливості буття та життя інших народів. Один з шляхів такого пізнання прослідковується через мову, тобто через фразеологію. Фразеологізми глибоко проникли в перську мову і тісно пов’зані з елементами різних рівнів, що при відсутності досліджень з різних проблем фразеологічної системи мови негативно позначається на вивченні інших областей мови, в тому числі лексики, морфологічного та синтаксичного ладу [10:4]. Перські фразеологізми з компонентом зоонімом виражають емоційно-оціночне ставлення до навколишньої дійсності і розкривають уявлення народу про світ, про його специфічні особливості та відображають всю складність та багатогранність перської мови. Теоретичні засади дослідження фразеологізмів перської мови 1.1 Прислів’я та приказки як фразеологічні одиниці Фразеологія - сукупність фразеологізмів даної мови; розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови [4:241]. Уклав його іранський учений Алі Акбар Деххода. Структура фразем та паремій є стійкою, хоча в їх складі можливі певні варіації Під впливом робіт В.В. Виноградова в перській мові виділяють три типи фразеологічних одиниць: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення.