Сучасні уявлення про процес гумусоутворення. Межі і площа буроземної зони і зони Українських Карпат. Будова ґрунтового профілю і характеристика морфологічних ознак буроземів кислих на елювії-делювії андезито-базальтів. Рух льодовиків, їх руйнівна робота.
Аннотация к работе
Міністерство аграрної політики та продовольства України ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» Кафедра землеробства КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Ґрунтознавство з основами геології» на тему : Агровиробнича характеристика буроземів кислих середньо гумусних на елювії сланців та заходи щодо покращення їх родючості Студента ІІ курсу 2 групи напряму підготовки «Агрономія» спеціальності 6.090101 «Агрономія» Блакитного О.В Керівник: кандидат сільськогосподарських наук, доцент Сидякіна О.В. м. Херсон - 2014 рік ВСТУП Мета роботи: набуття уявлень щодо головних чинників формування ґрунтів та ґрунтового профілю, а також закріплення теоретичних знань про умови ґрунтоутворення та основні типи ґрунтів України. Визначає рівень знань студента, що має велике значення для майбутнього фахівця - вченого агронома. Чароіт - споконвічно російський камінь. Вперше брили з фіолетовими мінералами знайшов геолог В.Г.Дітмар в 1948 році, при проведенні геологічної зйомки, та умовно назвав їх кумінгтонітовим сланцем. Відкрите радянськими геологами родовище унікальне: у світі не знайдені не тільки промислові родовища таких порід але не виявлені і поклади, що містять одиничні зерна чароіту. Родовище розташовується в північно-західній частині Алданского щита, на південному закінченні Уджіно-Вилюйскогопалеоріфта. Широкому поширенню чароіту заважає встановлений Урядом Республіки Саха - Якутії ліміт на видобуток каменю в розмірі 100 тонн на рік - це вимушений захід, що захищає від швидкого використання родовища. МОРФОЛОГІЧНА БУДОВА І ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ БУРОЗЕМІВ КИСЛИХ СЕРЕДНЬОГУМУСНИХ НА ЕЛЮВІЇ СЛАНЦІВ 2.1 Межі і площа буроземної зони і зони Українських Карпат. Мелово-палеогеновафлішевагеосінкліналь, де зародились сучасні Карпати, не було суцільним водневим простором, її розділяли продольні гряди суші (так звані кордильєри) - виступи древніх порід фундаменту флішу. Явні сліди розливу фундаменту - виступи конгломератів, які містять неокатані уламки кристалічних сланців та кварцу, до гравелітів з галькою метаморфічних порід часто зустрічаються серед шарів типового двохкомпонентного фліша (пісковики та сланці, що чергуються), що складають флішеву зону Карпат. Українські Карпати складають частину провінції Карпатських гір та подані трьома геоморфологічними областями: власно Українськими Карпатами, Передкарпатською височиною та Закарпатською низовиною. У складі зовнішньої смуги Українських Карпат виділяють Бескиди, Горгани та Покутсько-Буковинські Карпати. Від Передкарпаття Зовнішні Карпати відокремлені уступом з відносними висотами 200 - 400 м. Ця частина Карпат включає Полонинський хребет, гірські масиви Свидовець, Чорногора, Гриняви та Буковинську Полонину. Вулканічні Карпати мають гострі форми, скелясті схили, іноді сплощені вершини. Розлом йде приблизно вздовж лінії зтикуфлішевих порід Полонинських Карпат та вулканічних утворень Вулканічного хребта. Морфоструктура Внутрішніх Карпат - зона складчато-глибових і глибових гір, що утворюють орографічну вісь Карпат - Полонинсько-Чорногорські Карпати, де відокремлені гірські масиви, що перевищують головний вододіл, мають горстове походження і відповідають Дуклянській, Чорногірській і іншим зонам.