Ефективність добрив при формуванні врожаю трави тим’яну звичайного з високим рівнем ефірної олії при зрошенні. Оптимальні строки посіву, які сприяють формуванню ефективної структури травостою, вплив ширини міжрядь на ріст та розвиток рослини тим"яну.
Аннотация к работе
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЧАБАН ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ УДК 633.88:631.53 АГРОТЕХНІЧНІ ПРИЙОМИ ВИРОЩУВАННЯ ТИМЯНА ЗВИЧАЙНОГО В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ 06.01.02 - сільськогосподарські меліорації АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Херсон - 2002 Дисертацією є рукопис. Розробити найбільш ефективну систему агротехнічних прийомів, направлених на збільшення продуктивності тимяна звичайного (Thymus vulgaris L). Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання: • визначити ефективність добрив при формуванні врожаю трави тим’яну звичайного з високим рівнем ефірної олії при зрошенні; • встановити вплив глибини оранки на рівень врожаю маси, накопичення ефірної олії, розвиток кореневої системи культури; • вивчити рівень та раціональність використання тимяном звичайним теплових ресурсів та вологи в зоні півдня України; • визначити оптимальні строки посіву, які сприяють формуванню ефективної структури травостою; • з’ясувати вплив ширини міжрядь на ріст та розвиток рослин тимяну звичайного в рік посіву та перші три роки використання плантації; • дати економічну та біоенергетичну оцінку вивчаємих технологічних прийомів в умовах зрошуваного землеробства при отриманні лікарської сировини в перші три роки експлуатації посіву. Встановлено оптимальні параметри елементів адаптованої технології вирощування культури в умовах півдня України при зрошенні, взаємодія яких забезпечує отримання максимального врожаю сировини: внесення органічних добрив дозою 40 т/га та мінеральних N60P60 під основний обробіток ґрунту з глибиною оранки на 28-30 см і строках посіву - підзимовому та ранньовесняному з шириною міжряддя 70 см. Доведена можливість отримання врожаю повітряно сухої маси трави в перший рік життя - 5,9, а в другий та третій - 16,4 ц/га. Вміст ефірної олії в сировині сягає 1,3%. Добрива вносили під основний обробіток ґрунту, мінеральні в вигляді гранульованого суперфосфату та аміачної селітри, органічні - напівперепрілого гною із вмістом N - 0,56%, Р2 О5 - 0,27%, К2О - 0,71%. Досліди супроводжувались фенологічними спостереженнями та біометричними вимірами, лабораторними аналізами: вміст нітратів у ґрунті - за Грандваль-Ляжем, амонійний азот - колориметрично з реактивом Неслера, рухомий фосфор - за Мачигіним в модифікації ЦІНАО з аскорбіновою кислотою, обмінний калій - на полуменевому фотометрі в 1% вуглецево-амонійній витяжці; вміст в рослинах - азот на приладі Сірен’єва, фосфор - варіант Мерфі-Рейлі з застосуванням аскорбінової кислоти, калій - на полуменевому фотометрі; ефірна олія - згідно ДСТУ 14618.11.78; водопроникність грунту - за Н.С.Нестеровим, Н.А.Качинським, щільність зложення - методом ріжучого кільця за Н.А. Качинським, вологозапаси - термостатно-ваговим методом; облік бурянів - за Б.А.Доспеховим, І.П.Васильєвим, О.М.Туликовим. Використання посіву на другий рік супроводжувалось зростанням цього показника: ранньою весною на контролі до 1,28, а на ділянках з внесенням гною - 1,20.