Агрогенетична характеристика ґрунтів дослідного господарства ІНДІРСГ ім. В. Юр’єва Дергачівського району Харківської області та підвищення їх родючості - Дипломная работа
Вивчення основних чинників ґрунтотворення, від яких залежить напрямок ґрунтотворного процесу. Розгляд головних процесів ґрунтотворення, що формують ґрунти господарства та їх агрономічних властивостей. Розробка рекомендацій, щодо підвищення їх родючості.
Аннотация к работе
Агрогенетична характеристика ґрунтів дослідного господарства «ІНДІРСГ ім. В.Я. Юр’єва» Дергачівського району Харківської області та підвищення їх родючості План Вступ Розділ 1. Фізико-географічні умови дослідного господарства ІНДІРСГ ІМ. В.Я. Юр’єва Дергачівського району Харківської області 1.1 Загальні відомості про територію (господарства тощо) 1.2 Рослинний і тваринний світ території 1.3 Геологічна будова території та ґрунтотворні породи 1.4 Кліматичні умови 1.5 Геоморфологія (рельєф) території 1.6 Виробнича діяльність людини (антропогенез) Розділ 2. Розділ 2. В.Я. Юр’єва Дергачівського району Харківської області 2.1 Загальна характеристика ґрунтів 2.2 Основні типи ґрунтоутворення Розділ 3. Шляхи підвищення родючості грунтів та їх раціональне використання Розділ 4. Система добрив як важлива складова підвищення родючості грунтів дослідного господарства « ІНДІРСГ ім. В.Я Юр’єва Розділ 6. В.В. Докучаєв дав вперше наукове визначення ґрунту - це денні (приповерхневі) горизонти пухких геологічних порід (будь-яких), природно змінених сумісним впливом води, повітря та різного роду організмів (живих і мертвих). Завдяки родючості, ґрунти забезпечують усі умови для отримання необхідних урожаїв вирощуваних культур. Тому В.Р. Вільямс (засновник агрономічного ґрунтознавства) називав ґрунтом «поверхневий горизонт земної суші, здатний продукувати урожай рослин». Ґрунти в різних ландшафтно-кліматичних умовах утворюються під впливом ґрунтотворних процесів, які охоплюють приповерхневу товщу порід, грубизна якої в різних природних умовах буває різною (наприклад, у Лісостепу України на пухких лесових породах глибина ґрунтової товщі перевищує 100-110 см, а на щільних породах Донбасу - всього 15-30см). Географічні закономірності цього розподілу виявляються в горизонтальній і вертикальній зональності ґрунтів . Мета й завдання курсу «Ґрунтознавство» полягає у вивчені чинників ґрунтотворення, від яких залежить напрямок ґрунтотворного процесу, розгляд головних процесів ґрунтотворення, що формують ґрунти господарства та їх агрономічних властивостей, розробка рекомендацій, щодо підвищення їх родючості. Водночас постали завдання прогнозування змін земельних ресурсів, ґрунтово-екологічного моніторингу, агрохімічного окультурювання ґрунтів добривами, здатними подвоїти-потроїти врожаї вирощуваних культур при скороченні посівних площ без зменшення валових зборів врожаю. ґрунтотворення агрономічний родючість господарство Розділ 1. В.Я. Юрєва розташоване поблизу м. Площа землекористування господарства - 2945,5 га, з них пахотних - 2831,4 га. В.І. Юрєва являється в системі внутрішньо обласної спеціалізації спеціалізованим елітно-насіннєвим господарством по зерновим культурам, соняшнику і траві. Вільна від цього площа орних земель 126 га, використовується під зернові культури соняшника, картоплі, овочів та полуниці. Зелені рослини - джерело органічних речовин у ґрунті і основною функцією їх ґрунтотворення треба вважати біологічний кругообіг речовин - надходження з ґрунту елементів живлення і води, синтез органічної речовини і повернення її в ґрунт після закінчення життєвого циклу. Внаслідок біологічного кругообігу - акумуляції потенційної енергії і елементів азотного і мінерального живлення рослин на поверхні ґрунту зумовлено поступовий розвиток ґрунтового профілю і основної властивості ґрунту - родючості. Зелені рослини приймають участь у трансформації мінералів, в формуванні складання і структури кореневої частини профілю, а також у регулюванні водно-повітряного і теплового режиму. Травяниста рослинність сприяє накопиченню гумусу у профілі ґрунту, оструктуренню гумусових горизонтів, збагачення ґрунту зольними елементами живлення. Згідно агрокліматичного районування Харківської області територія дослідного господарства знаходиться у північному середньозволоженому районі у помірно теплому кліматі з сумою позитивних температур 10°С і кількістю опадів в цей період 270 мм. В.Я. Юр’єва Дергачівського району Харківської області 9 Сірий опідзолений слабозмитий середньосуглинковий грунт на лесовидному суглинку 10 Темно-сірий опідзолений середньосуглинковий грунт на лесовидному суглинку 11 Темно-сірий опідзолений слабозмитий середньосуглинковий грунт на лесовидному суглинку 12 Чорнозем опідзолений слабозмитий середньосуглинковий на лесовидному суглинку 13 Чорнозем слабореградований слабозмитий середньосуглинковий грунт на лесовидному суглинку 15 Чорнозем слабореградований середньозмитий на лесовидному суглинку 16 Чорнозем сильнореградований намитий середньосуглинковий на лесовидному суглинку 17 Чорнозем типовий глибокий важкосуглинковий на лесовидному суглинку 18 Чорнозем типовий глибокий слабозмитий важкосуглинковий на лесовидному суглинку 19 Чорнозем слабозмитий важкосуглинковий на лесовидному суглинку 20 Чорнозем типовий слабозмитий важкосуглинковий на лесовидному суглинку 21 Чорнозем середньозмитий важкосуглинковий на лесовидному суглинку 23 Чорнозем сильнозмитий важкосуглинковий на лесовидному суглинку 27 Чорнозем середньозмитий важкосуглинков