Особливості процесів росту і розвитку кормових культур в агрофітоценозах з рослинами, що достигають в різний період. Оптимальне співвідношення злакових, бобових і капустяних компонентів, технологія вирощування та система конвеєрного виробництва кормів.
Аннотация к работе
ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНСТИТУТ КОРМІВ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук Спеціальність: 06. 01. 12 - кормовиробництво і луківництво АГРОБІОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРИЙОМІВ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ОДНОРІЧНИХ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ Виконала Гетман Надія Яківна Вінниця - 2007 АНОТАЦІЯ Гетман Н.Я. Агробіологічне обґрунтування технологічних прийомів підвищення продуктивності однорічних агрофітоценозів. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано і практично реалізовано шляхи удосконалення конвеєрного виробництва зелених кормів за рахунок створення різночасно достигаючих однорічних агрофітоценозів із ранніх і пізніх ярих культур. Розроблені агрофітоценози ранніх ярих злакових, зернобобових і капустяних культур для конвеєрного виробництва кормів в період між першим і другим укосами багаторічних трав упродовж 35-40 днів. Розроблені і апробовані агрофітоценози пізніх ярих культур кукурудзи, суданської трави, пайзи з різночасно достигаючими зернобобовими для виробництва зелених кормів в період між другим і третім укосами багаторічних трав. Експериментально доведена агробіологічна і біоенергетична та економічна ефективність використання орних земель шляхом сівби пізніх ярих із високобілковими культурами після використання агрофітоценозів ранніх ярих, а також одержання двох урожаїв шляхом сівби жита ярого з гірчицею білою після збирання кукурудзяно-бобових сумішок весняної сівби. кормовий агрофітоценоз злаковий бобовий 1. Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити такі задачі: - вивчити особливості процесів росту і розвитку ранніх ярих злакових культур жита, ячменю, вівса в агрофітоценозах з горохом зернових і кормових сортів, викою ярою і озимою, гірчицею білою і редькою олійною та ріпаком і суріпицею ярими; - встановити оптимальне співвідношення злакових, бобових і капустяних компонентів в ранньо достигаючих однорічних сумішках на зелений корм, і створити математичну модель залежності формування кормової продуктивності від метеорологічних факторів; - дослідити ефективність використання агрометеорологічних ресурсів різночасно достигаючими сумішками ранніх ярих культур; - встановити доцільність застосування одночасної сівби різночасно достигаючих сумішок ранніх ярих культур при конвеєрному виробництві зелених кормів; - вивчити особливості процесів росту і розвитку пізніх ярих злаків: кукурудзи, сорго-суданкового гібрида, пайзи в агрофітоценозах із зернобобовими культурами; - встановити оптимальне співвідношення пізніх ярих злакових компонентів із зернобобовими культурами і створити математичну модель залежності формування кормової продуктивності агрофітоценозів від метеорологічних показників; - обґрунтувати ефективність використання орних земель при одержанні двох урожаїв листостеблової маси ранніх ярих сумішок та післяукісних посівів пізніх сумішок; - виявити доцільність застосування сумішки жита ярого з гірчицею білою взамін сумішки пшениці озимої з викою волохатою при конвеєрному виробництві зелених кормів; - обґрунтувати доцільність застосування різночасно достигаючих сумішок ранніх і пізніх однорічних культур при конвеєрному виробництві зелених кормів; - запропонувати удосконалену модель конвеєрного виробництва зелених кормів при використанні різночасно достигаючих сумішок ранніх і пізніх ярих культур; - провести біоенергетичну та економічну оцінку застосування рекомендованих різночасно достигаючих ранніх і пізніх ярих сумішок. Наукова новизна отриманих результатів досліджень полягає: – у агробіологічному обґрунтуванні сталої кормової продуктивності різночасно достигаючих агрофітоценозів ранніх та пізніх однорічних культур при конвеєрному виробництві збалансованих за протеїном зелених кормів; - установленні оптимального співвідношення у агрофітоценозах ранніх ярих злакових, бобових і капустяних культур для виробництва збалансованих за протеїном зелених кормів; - виявленні залежності ефективного використання агрометеорологічних ресурсів агрофітоценозами однорічних кормових культур; - створенні математичних моделей опису залежностей кормової продуктивності агрофітоценозів однорічних культур від агрометеорологічних факторів; - обґрунтуванні доцільності одночасної ранньовесняної сівби високопродуктивних агрофітоценозів однорічних культур для виробництва зелених кормів протягом 35-40 днів між першим і другим укосами багаторічних трав; - установлені ефективності одержання другого урожаю листостеблової маси при сівбі сумішки кукурудзи та сорго-суданкового гібрида із соєю після збирання ранньо достигаючих агрофітоценозів; - у обґрунтуванні доцільності одночасної весняної сівби в оптимальні строки сумішок кукурудзи із різночасно достигаючими високобілковими культурами для виробництва зелених кормів протягом 40-45 днів між другим і третім укосами багаторічних трав; - установленні ефективності вирощування другого урожаю сумішок ранніх ярих злакових і капустяних культур після збирання кукурудзяно-бобових