Аграрна реформа П.А. Столипіна та її здійснення в Україні (1906-1914 рр.) - Диссертация

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ На правах рукопису УДК 94/99 (477) 19 - 332.01.021.8:63 Ігнатова Людмила Русланівна АГРАРНА РЕФОРМА П.А.СТОЛИПІНА ТА ЇЇ ЗДІЙСНЕННЯ В УКРАЇНІ (1906-1914 РР.) Спеціальність 07.00.01 історія України Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Науковий керівник - кандидат історичних наук, доцент Сторчило В.С. Київ - 2002 ЗМІСТ Вступ ………………………………………………………………………………3 Розділ 1. Історіографічний огляд проблеми та джерельна база дослідження.12 Розділ 2. Загострення ситуації в аграрному секторі економіки України на початку ХХ століття та пошуки вирішення аграрного питання…….……….29 2.1. Причини кризового становища сільського господарства України у складі Російської імперії……………………………………….……………………….29 2.2. Аграрне питання в програмах загальноросійських та національних українських політичних партій…………………………………………………43 2.3. Періодичні видання про способи аграрного реформування в І та ІІ Державних Думах………………………………………………………………..55 Розділ 3. Руйнування общинного землеволодіння і перехід до хуторського та надільного землегосподарювання………………………………………………64 3.2. Фінансові проблеми на шляху впровадження реформи……………..…...92 3.3. Проблеми та результати переселенської політики царизму для України …………………………………………………………………………………..129 3.4. Однією з головних особливостей України, починаючи з другої половини минулого століття, стали аграрні перетворення: селянська реформа початку 60-х років ХІХ століття; столипінська реформа 1906-1914 років. Україна вступила в ХХ століття як складова частина Російської імперії з усіма притаманними цій країні проблемами - з напівкріпацьким режимом на селі і, отже, зі зростаючою необхідністю нових реформ, зволікання з якими робило неминучим революційний вибух. Зміст цих реформ полягав у проведенні широких демократичних перетворень, але головне - в ліквідації поміщицького землеволодіння, в зміні суті землеволодіння, передачі всієї землі тим, хто її обробляє своєю працею. Таке спрямування селянства на весну 1906 року перетворилося у свідому програму. Цьому сприяло і масове складання наказів депутатам, які були обрані в Державну Думу. Столипінська аграрна реформа дійсно стала однією з найважливіших подій в історії Російської імперії в цілому і в України, зокрема. Однак зростаючий інтерес до низки проблем, повязаних з введенням приватної власності на землю, деякі спроби їх вирішення наштовхуються на відсутність історичного досвіду, певних знань, наукової інформації, цілісних досліджень, які б обєктивно відтворювали роль та значення аграрного реформування в історії України. Необхідність наукового дослідження теми визначається також домінуванням у суспільних науках негативного погляду при висвітленні підсумків аграрного реформування П.А.Столипіна, неправильної оцінки економічних та історичних особливостей аграрного устрою українського села. Тому у наукових дослідженнях, як і в економічній діяльності, має панувати обєктивне осмислення аграрної політики, та, зокрема, процесу впровадження приватної власності на землю, ролі селянина в господарському та суспільному житті України, її історії, зокрема у висвітленні подій і явищ економічного життя українського села на початку ХХ століття. Проведення столипінської реформи в Україні дає можливість виявити особливу історичну ментальність українського селянина. Для досягнення поставленої мети у дисертації визначені наступні задачі: - аналіз економічних та політичних передумов аграрного реформування в Російській імперії в цілому і Україні, зокрема, та висвітлення особливості аграрного розвитку України в системі економіки та сільського господарства Російської імперії; - визначити напрями, форми та методи реформування сільського господарства України як складової частини Російської імперії та їх капіталістичну спрямованість; - розкрити динаміку процесів руйнації общинного землеволодіння, впровадження приватної власності на землю та поширення хутірського та відрубного господарства; - висвітлити протирічність урядової політики в справі фінансування реформаторських заходів та процесу переселення українських селян за Урал та до Туркестану; - визначити основні тенденції революційної напруги (до і в ході її проведення) та формування чітких позицій щодо аграрного питання в програмах політичних партій та блоків. Об’єктом дисертаційного дослідження є проведення аграрної реформи П.А.Столипіна на початку ХХ ст. в Україні. Хронологічні рамки визначаються 1906 р., коли революційна ситуація в країні вимагала від уряду широких демократичних перетворень в аграрному секторі економіки і 1914 р., коли в звязку з початком І світової війни землевпорядкувальні роботи поступово скорочуються. Територіальні рамки визначаються 9 губерніями України - Волинською, Катеринославською, Київською, Подільською, Полтавською, Таврійською, Харківською, Херсонською та Чернігівською. Для аналізу стану аграрного господарства були використані програми політичних партій як загальноросійських, так і українських, в яки