Вивчення складових аграрної політики уряду Української Держави. Організаційні заходи у землекористуванні та регулюванні продовольчого ринку. Спроби уряду П. Скоропадського реформувати відносини власності. Вплив зовнішніх чинників на аграрну політику.
Аннотация к работе
Запорізький державний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук 07.00.01 - Історія України Аграрна політика української держави П. Скоропадського Терела Галина Василівна Запоріжжя 2000 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі історії України Полтавського державного педагогічного університету. Загальна характеристика роботи аграрний уряд скоропадський землекористування Актуальність теми дослідження. У звязку з цим непересічне значення має аналіз спроб провести земельну реформу урядом Української Держави П.Скоропадського: його прагнення створити стан міцних селян-господарів, налагодити систему державного регулювання розподілу земельної власності, сприяти землевпорядкуванню. Повчальними є не лише здобутки, але й фатальні прорахунки практики здійснення аграрної реформи за доби Гетьманату, адже саме не вирішення земельного питання у 1918 р. стало однією з основних причин падіння Української Держави. Розробка та проведення земельної реформи стали першочерговим завданням для усіх національних урядів, які виникали на терені українських губерній колишньої Російської імперії, склавши основний зміст їх аграрної політики. Наголосимо, що уряд Української Держави проводив аграрну політику в екстремальних умовах воєнного часу. Крім того, втілення державної політики на місцях набирало форм, які здебільшого не відповідали планам уряду. Враховуючи актуальність, наукове, політичне та практичне значення проблеми, недостатнє її вивчення в історичній літературі та можливість опрацювання недоступних донедавна архівних матеріалів, дисертант ставить за мету проаналізувати головні складові аграрної політики уряду П.Скоропадського та її наслідки. У звязку з цим, для досягнення поставленої мети у дисертаційному дослідженні вирішуються такі науково-дослідницькі завдання: - прослідкувати організаційні заходи уряду в землекористуванні; - показати роботу аграрних комісій з вироблення основного земельного закону; - дослідити наявність чи відсутність реформ у відносинах власності; - зясувати характер аграрних перетворень на селі; - проаналізувати законодавство у галузі регулювання продовольчого ринку; - виявити cтупінь залежності уряду від командування австро-німецьких військ в аграрній політиці. При цьому враховувалось, що уряд проводив її за екстремальних умов воєнного часу, які багато в чому визначили як головні складові аграрної політики (система надзвичайних заходів регулювання продовольчого ринку), так і методи її реалізації (введення хлібної монополії, створення системи органів Державного хлібного бюро (ДХБ) та інституту уповноважених Міністерства продовольства, застосування реквізицій, тощо).