Аналіз результатів осмислення вітчизняними істориками причин, подій і наслідків аграрної політики українських національних урядів 1917–1920 рр. Діяльність українських національних урядів 1917–1920 рр. щодо земельної політики у вітчизняній історіографії.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ СЛАВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УДК 930.1: (328.1-338.430.2) 477; «1917/1920» АГРАРНА ПОЛІТИКА УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛЬНИХ УРЯДІВ (1917 - 1920 рр.): ІСТОРІОГРАФІЯ 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук САЛАТА Галина Володимирівна Київ 2010 Дисертацією є рукопис. В умовах сучасного стану історичної науки функції української історіографії суттєво змінюються. Труднощі сучасної трансформації української економіки обумовлюють необхідність звернення дослідників до вивчення та аналізу вітчизняного досвіду господарських реформ, у тому числі земельної політики українських національних урядів 1917-1920 рр. Нестабільність соціально-економічного розвитку сучасної України, дають змогу порівнювати сучасні тенденції в нашому державному житті з перипетіями державного будівництва 1917-1920 рр., коли у діалектичних суперечностях викристалізовувалася й стверджувалася ідея української державності. Мета дослідження - проаналізувати процес вивчення вітчизняними суспільствознавцями аграрної політики українських національних урядів 1917-1920 рр. Для цього в дисертації зроблена спроба вирішити такі завдання: - проаналізувати стан наукової розробки теми та джерельну базу дослідження; - визначити головні теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми та виявити її головний зміст; - виділити основні періоди і етапи, з’ясувати історіографічні традиції та сформулювати головні результати осмислення вітчизняними істориками причин, подій і наслідків аграрної політики українських національних урядів 1917-1920 рр.; - реконструювати картину діяльності українських національних урядів 1917-1920 рр. щодо земельної політики у вітчизняній історіографії; - окреслити перспективи подальших наукових пошуків. Об’єктом дисертаційного дослідження є сукупність вітчизняних історіографічних джерел з історії української державності 1917-1920 рр. Предметом дисертаційної роботи є комплекс вітчизняної літератури, присвяченої вивченню аграрної політики українських національних урядів 1917-1920 рр. аграрний політика історіографія український Методологічною основою дослідження є загальнонаукові та загальноісторичні принципи наукового дослідження. Принцип історизму та об’єктивності ґрунтуються на пріоритеті архівних документів, які дають змогу всебічно проаналізувати аграрну політику українських національних урядів 1917-1920 рр. З метою вирішення поставлених у дослідженні завдань, нами було використано такі загальнонаукові методи пізнання, як: аналіз, узагальнення, що знайшло своє відображення під час з’ясування об’єктивності вивчення аграрного питання українськими національними урядами 1917-1920 рр. у вітчизняній історіографії та визначення основних напрямків, її характерних рис у вивченні аграрної політики зазначеної доби у вітчизняній історіографії. Серед власне історичних методів чільне місце посідає історико-генетичний метод, застосований при аналізі відображення вітчизняними суспільствознавцями передумов, становлення та еволюції аграрної політики Центральної ради, Української Держави та Директорії УНР. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що: - значно доповнено бібліографію з історії вирішення аграрної політики українських національних урядів 1917-1920 рр. та запроваджено до наукового обігу вагомий пласт неопублікованих документів нормативно-правової бази з історії розв’язання земельного питання з архівів України; - отримано ряд положень стосовно проблематики досліджень історії аграрної політики в контексті розвитку наукових напрямків у сучасній вітчизняній історіографії; - вперше формалізовано комплекс висновків з історії вирішення земельної проблеми українських національних урядів 1917-1920 рр. на базі здобутків вітчизняної історіографії; - створена концепція, що узагальнює надбання вітчизняних суспільствознавців із вивчення вирішення аграрного питання та розвиває положення про першопричину невирішеного земельного питання у падінні українських національних урядів. Позитивно оцінюючи аграрну політику уряду П. Скоропадського, дослідники оминають аналіз процесу розробки та впровадження земельної реформи Гетьманату. ХХ ст. мали особливе значення для досліджуваної теми, адже наука ще мала можливість розвиватись без політичних впливів держави над працями суспільствознавців.