Сутність аграрної політики царату щодо католицької та православної церков на Правобережжі. Шляхи поповнення земельної власності дворянства і державної казни. Вивчення діяльності державного апарату, спрямованої на посилення проросійського впливу в регіоні.
Аннотация к работе
ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО УДК 351.711 325.45 Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук АГРАРНА ПОЛІТИКА РОСІЙСЬКОГО ЦАРАТУ НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ У 1793-1861 РР.: ЗМІНИ У ЗЕМЛЕВОЛОДІННІ І ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННІ Спеціальність 07.00.01 - історія України БРОСЛАВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ЛЮБОМИРОВИЧ Черкаси - 2007 Дисертацією є рукопис. Ці процеси актуалізували дослідження впливу державної політики на зміни у землеволодінні та землекористуванні. У зв’язку з цим на особливу увагу дослідників заслуговує період 1793-1861 рр., протягом якого в соціально-економічному житті Правобережної України відбувалися динамічні зміни, викликані приєднанням регіону до складу Російської імперії. Важливість обраної нами для вивчення теми зумовлена недослідженістю багатьох її аспектів у сучасній історичній науці, розбіжностями в оцінці аграрної політики царату на Правобережній Україні українськими, польськими та російськими дослідниками. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних дослідницьких завдань: – з’ясувати стан наукової розробки теми, рівень і повноту забезпечення її джерельної бази; – розкрити динаміку змін у землеволодінні та землекористуванні окресленого регіону впродовж 1793-1861 рр.; – визначити особливості переходу земельної власності від шляхти і католицької та уніатської церков у власність держави та проросійського дворянства; – виявити вплив польських антиросійських виступів на аграрну політику царату; – вивчити діяльність державного апарату, спрямовану на посилення проросійського впливу в регіоні; – проаналізувати наслідки аграрної політики російського царату на Правобережжі. Лише польське повстання 1830-1831 рр. спричинило масову секуляризацію церковного майна та переведення духовенства на грошове утримання; – встановлено, що політика царського уряду стосовно селянського землекористування на Правобережній Україні в 1793-1861 рр. полягала у використанні українських селян у якості противаги польському елементу. ХІХ ст. Результати дослідження пройшли апробацію на звітних наукових конференціях цього ВНЗ, на І Всеукраїнській науковій конференції студентів і молодих вчених Проблеми і перспективи наук в умовах глобалізації (Тернопіль, 2005), Всеукраїнській науковій конференції Українська історична біографістика: забуте і невідоме (Тернопіль, 2005), V Буковинській міжнародній історико-краєзнавчій конференції, присвяченій 130-річчю заснування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Чернівці, 2005), ІІ Всеукраїнській науковій конференції студентів і молодих вчених Проблеми і перспективи наук в умовах глобалізації (Тернопіль, 2006). Публікації. Одним із перших сучасних дослідників аграрної історії став С. Борисевич, який у своїй дисертації зробив висновок, що лише повстання 1830-1831 рр. змусило російський уряд застосувати більш радикальні заходи стосовно шляхетського та церковного землеволодіння.