Етапи аграрної політики партійно-радянського режиму, їхні характерні риси, методи й засоби втілення. Роль компартійних, радянських та правоохоронних органів у розробці шляхів і вирішенні завдань центральної влади. Соціальні наслідки аграрної політики.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича Інститут народознавства УДК 94(477.8):338.43.01“1944-1964” Аграрна політика партійно-радянської влади (1944-1964 рр., західні землі України) Спеціальність 07.00.01 - історія України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Малярчук Олег Михайлович Львів 2005 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі українознавства Тернопільської академії народного господарства. Науковий керівник - доктор історичних наук, професор Литвин Микола Романович, завідувач відділу наукових та інформативних видань Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Баран Володимир Кіндратович, завідувач кафедри новітньої історії України Волинського державного університету ім. Лесі Українки кандидат історичних наук, доцент Когут Петро Володимирович, Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. На основі аналізу широкого кола джерел та літератури виокремлено етапи, методи й засоби колективізації сільського господарства, кадрову політику в аграрному секторі економіки, ідеологічне забезпечення, структурну перебудову господарського механізму, його ефективність, соціально-побутові умови життя селянства. Цей процес відбувався в умовах зламу традиційно усталеної в краї системи господарювання та зумовленого цим збройного протистояння підпілля ОУН, УПА й органів партійно-радянської влади. Ключові слова: Західна Україна, аграрна політика, національно-визвольна боротьба, кадри, ідеологія. Крипьякевича НАН Украины. Вибір теми дослідження в означених хронологічних рамках зумовлений насамперед тим, що командно-адміністративні методи управління сільським господарством особливо негативно позначилися на західноукраїнському регіоні. Об’єкт дослідження - західноукраїнське село середини 40-х - першої половини 60-х років ХХ ст., а предмет - аграрна політика партійно-радянської влади, її соціально-економічні та політичні наслідки. Наукова новизна одержаних результатів полягає у виокремленні п’яти відмінних за змістом, але спільних за сутністю етапів: перший - 1944-1947 рр. - підготовка передумов насадження соціалістичного способу виробництва на селі; другий - 1948-1950 рр. - проведення суцільної колективізації; третій - 1951-1953 рр. - зміцнення основ командно-адміністративної системи у сільському господарстві; четвертий - 1954-1956 рр. - економічні реформування; п’ятий - 1957-1964 рр. - структурна перебудова: пошуки нових механізмів господарювання. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження апробовано на V Всеукраїнській науковій конференції “Наукові дослідження в контексті історичних проблем” (Миколаїв, 17 травня 2003 р.); ІІ Міжнародному науковому конгресі українських істориків “Українська історична наука на сучасному етапі розвитку” (Кам’янець-Подільський, 17-18 вересня 2003 р.); ІV Міжнародному симпозіумі “Проблеми інтеграції науково-освітнього потенціалу в державотворчому процесі” (Севастополь-Тернопіль-Бахчисарай, 19-24 жовтня 2003 р.); Міжнародній науковій конференції “Національно-державне відродження слов’янських народів Центрально-Східної Європи крізь призму 85-річчя” (Тернопіль, 18-19 листопада 2003 р.); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта’ 2004” (Дніпропетровськ, 10-25 лютого 2004 р.) та у семи наукових публікаціях. Вагомий матеріал містять фонди обкомів партії, виконавчих комітетів обласних Рад депутатів трудящих, обласних комітетів ЛКСМУ, обласних управлінь сільського господарства, політвідділів МТС, колгоспів.