Групи історіографічних джерел з аграрної і соціальної історії українського пореформеного селянства. Стан наукової розробки соціально-правового становища українського селянства, його самоуправління, ментальності, соціальної поведінки, світобачення тощо.
Аннотация к работе
Національна академія наук України Інститут історії України УДК 338.43.01/.02«312»(477) АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Аграрна і соціальна історія пореформеного селянства в сучасному українському історіописанні 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни Бондар Вадим Віталійович Київ - 2010 Дисертацією є рукопис Робота виконана у відділі української історіографії Інституту історії України НАН України. Захист відбудеться 30 квітня 2010 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.235.01 в Інституті історії України НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 4. Серед дослідницьких пріоритетів - вивчення історії українського селянства другої половини ХІХ - початку ХХ ст. В пореформений період воно становило майже 90% населення України, а з розв’язанням земельної проблеми очікувались зміни й у його соціальному становищі. Сучасна наукова література з історії селянства відзначається новими ідеями та уявленнями. Виходячи з мети дисертації, автор поставив перед собою наступні завдання: · виявити, класифікувати і проаналізувати основні групи історіографічних джерел з аграрної і соціальної історії українського пореформеного селянства; · охарактеризувати ті традиції, що склалися в процесі вивчення проблеми, рівень та основні етапи її наукової розробки; · прослідкувати процес становлення й розвитку основних концепцій і уявлень до цієї теми, теоретичних підходів дослідників; · проаналізувати існуючі у сучасній історичній літературі оцінки з таких питань, як селянські реформи 1860-х рр. і їх наслідки, аграрна політика держави, розвиток селянського господарювання в пореформений період, економічні форми взаємодії селян, еволюція їх землеволодіння і землекористування, міграції та ін.; · з’ясувати стан наукової розробки соціально-правового становища українського селянства, його самоуправління і самоврядування, ментальності, соціальної поведінки, світобачення та уявлень тощо; · виділити наступність у розвитку історіографії даної проблематики шляхом порівняння результатів досліджень і наукових висновків учених та новітні підходи до цієї теми; · дослідити діяльність відповідних інституцій і осередків із вивчення історії селянства; · визначити коло проблем, які потребують подальшої наукової розробки. Окремі положення дослідження були представлені на всеукраїнських і міжнародних форумах: ХІІ Подільська історико-краєзнавча конференція (Кам’янець-Подільський, 2007); Всеукраїнський круглий стіл до 50-річчя «Українського історичного журналу» (Київ, 2007); VII Міжнародний симпозіум з проблем аграрної історії (Черкаси, 2008); Сьомі наукові читання, присвячені пам’яті Д. П. В. Шевченко з’ясував науковий доробок дослідників із студіювання аграрної історії, визначив місце земельних реформ в історичній науці та виділив ті проблеми, навколо яких відбувалися дискусії.