Аналіз проявів юдофобії в агітаційно-пропагандистській роботі народницьких гуртків та організацій. Позиції окремих представників народництва щодо "єврейського питання". Дослідження особливостей соціальної структури і господарської діяльності єврейства.
Аннотация к работе
Агітаційно-пропагандистська діяльність народництва в Україні та «єврейське питання» (70-80-і роки XIX ст.) Козирев О.С. Історія демократичного руху 70-80-х років XIX ст. в українських губерніях Російської імперії нерозривно повязана з діяльністю народництва, представники якого за допомогою різноманітних методів боротьби прагнули досягти соціального і політичного оновлення суспільства. Будницького [6, 3; 1, 67-79], С. В дослідженні Р. Сербина [22], приміром, стисло схарактеризовано погляди на «єврейське питання» українського народолюбця С. Подолинського. Справа в тому, що у містечковому середовищі «смуги осілості» спостерігалася непропорційна висока зайнятість євреїв у невиробничій сфері. Неоднозначним було ставлення до «єврейського питання» з боку «Південноросійського робітничого союзу», створеного навесні 1880 року у Києві колишніми учасниками центрального керівництва «Чорного переділу» Є. Ковальською і М. Щедріним. Програма «Союзу» закликала робітників домагатись радикальних соціалістичних змін економічного ладу, а в подальшому політичних перетворень у Російській імперії. Після арешту Є. Ковальської та М. Щедріна на чолі організації стали С. Богомолець, І. Кашинцев, О. Преображенський, П. Іванов.