Поняття аеробіки, її основні напрями, історія та основні етапи зародження та розвитку даного виду спорту. Вплив спортивних занять і аеробіки на організм людини. Фази занять: розминка, аеробна фаза, заминка, силове навантаження. Фітбол як вид аеробіки.
Аннотация к работе
Вступ Термін «аеробний» означає той, хто «живе в повітрі» або «використовуючий кисень». Аеробні вправи відносяться до таких видів фізичного навантаження, коли необхідна наявність кисню протягом тривалого часу. Можна сказати, що регулярні заняття аеробікою підвищують здатність організму пропускати повітря через легені, збільшують загальний кровотік, причому кров ефективніше здійснює одну зі своїх основних функцій - транспорт кисню. А недолік рухів погано позначається і на стані здоровя, і на можливостях людини у всіх сферах життя. Рухова активність - ось в чому має значення для нормального функціонування., для зміцнення здоровя і хорошого самопочуття. Ось деякі такі зрушення: загальний обєм крові зростає настільки, що поліпшується можливість транспорту кисню, і тому людина проявляє велику витривалість при напруженому фізичному навантаженні. обєм легенів збільшується, а деякі дослідження повязують зростання обєму легенів з вищою тривалістю життя. серцевий мяз зміцнюється, краще забезпечується кровю. підвищується вміст ліпопротеїнів високої щільності, відношення загальної кількості холестерину до ЛВП знижується, що зменшує ризик розвитку атеросклерозу. зміцнюється кісткова система аеробіка допомагає справитися з фізичними і емоційними стресами. підвищується працездатність. аеробіка - реальний шлях до схуднення або підтримки ваги в нормі. Поняття аеробіки, її основні напрями 1.1 Що таке аеробіка аеробіка фітбол заняття спорт Аеробіка - це хороше самопочуття, відмінний настрій і позбавлення від зайвої ваги. · Поліпшується (підвищується) координація рухів. 1.2 Виникнення аеробіки Слово «аеробіка» стосовно різних видів рухової активності, що мають оздоровчу спрямованість, запропонував відомий американський лікар Кенет Купер. Термін «аеробний» запозичений з фізіології, він використовується при визначенні хімічних і енергетичних процесів, що забезпечують роботу мязів. Укріплює мязи, особливо в нижній частині тіла, стимулює роботу серцево-судинної системи, покращує координацію рухів і поставу, спалює зайву вагу. За спостереженнями П.З. Гудзя, під впливом систематичного тренування відбувається робоча гіпертрофія мязів, яка є результатом потовщення мязових волокон (гіпертрофії), а також збільшення їх кількості (гіперплазії).