Дозвіл на заняття адвокатською діяльністю в Німеччині. Призупинення процедури надання дозволу. Права та обов’язки адвоката та професійна співпраця спеціалістів. Обов’язкове страхування професійної відповідальності. Органи адвокатського самоврядування.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Ужгородський Національний університет РЕФЕРАТ з предмету: Адвокатура на тему: Адвокатура Німеччини Виконав: студент 3 курсу, 1 групи Стаціонарного відділення Костевич М.В. Ужгород 2015 Дозвіл на заняття адвокатською діяльністю Адвокатура в Німеччині є незалежною організацією в системі правосуддя, а адвокати - практично вільними підприємцями, які мають свої контори, наймають службовців. Вони відрізняються від інших бізнесменів лише тим, що не наділені правом рекламувати свою професійну діяльність, а також не платять так званого ремісничого податку. [1 стор 120] До адвокатури може бути допущена тільки та особа, яка отримала кваліфікацію, що дозволяє займати посаду судді згідно Німецького закону про суддів або відповідає умовам зарахування до адвокатури згідно Закону про діяльність європейських адвокатів у Німеччині від 9 березня 2000 року (2 стор. 182), або пройшла перевірку на придатність відповідно до даного Закону. Особа, яка отримала кваліфікацію, що дозволяє займати посаду судді, у одній із федеральних земель Німеччини, може подавати заяву про отримання дозволу на заняття адвокатською діяльністю у будь-якій іншій федеральній землі. На основі цього висновку президент відповідного вищого суду землі складає остаточну характеристику кандидата. Основним нормативним актом, який закріплює правовий статус адвокатури в Німеччині, є Федеральне положення про адвокатуру 1959 р., яке з незначними змінами діє і сьогодні. До адвокатської діяльності допускається лише та особа, яка згідно Закону про суддів визнається придатним до виконання суддівських обовязків. У задоволенні заяви може бути відмовлено тільки на підставах, описаних Федеральному положенні про адвокатуру 1959 р. Особа, відповідальна зазначеним вимогам, звертається із заявою до управління юстиції адміністративно-територіальної одиниці ФРН - землі, де вона постійно проживає. В процесі прийняття рішення управління юстиції приймає до відома думка правління тієї палати адвокатів, на території якої ця особа має намір практикувати. Закон передбачає випадки, коли особі, яка звернулася з клопотанням, може бути відмовлено в дозволі займатися адвокатською практикою. У наданні дозволу на заняття адвокатською діяльністю слід відмовляти у таких випадках: 1. якщо претендент за рішенням Федерального конституційного суду втратив одне із основних прав; 2. якщо претендента на основі обвинувального вироку кримінального суду було позбавлено права обіймати державні посади; 3. якщо претендента на основі рішення суду, яке набрало законної сили, було виключено із переліку адвокатів, та з моменту набрання рішенням законної сили не пройшло вісім років, умова, викладена у пункті 5, залишається чинною; 4. якщо проти претендента у судовому процесі про обвинувачення судді у зв’язку із порушенням ним конституційних принципів або у дисциплінарному судовому процесі було прийнято рішення про його звільнення або про відсторонення від посади, яке набрало законної сили; 5. якщо претендент своїми діями засвідчив, що він недостойний професії адвоката; 6. якщо претендент у злочинний спосіб веде боротьбу із вільним демократичним суспільним ладом; [1, стор 12] 7. якщо претендент за станом здоров’я не має змоги постійно належним чином займатися адвокатською діяльністю; 8. якщо претендент займається діяльністю, що є несумісною із професією адвоката, зокрема із його статусом як незалежного органу або яка може поставити під сумнів його незалежність; 9. якщо претендент перебуває на межі банкрутства; припущення щодо факту банкрутства робиться тоді, коли відкрито процедуру банкрутства стосовно майна претендента або претендента внесено до реєстру, який ведеться судом, до компетенції якого належить виконання рішень; 10. якщо претендент певний час є суддею, державним службовцем, професійним солдатом або солдатом, окрім тих випадків, коли він виконує покладені на нього завдання на громадських засадах або коли призупинено дію його прав та обов’язків на основі Закону про депутатів від 18 лютого 1977 року, або відповідних положень.[2, стор 12-13] Також, може бути призупинено процедуру надання дозволу. Дозвіл на заняття адвокатською діяльністю починає діяти із моменту вручення свідоцтва, яке видається палатою адвокатів.