Загальна характеристика страхової діяльності суб’єктів підприємницької діяльності в Україні. Організація оподаткування доходів страхових компаній. Статистика показників адміністрування та зростання вагомої долі податку на доходи страхових компаній.
Аннотация к работе
КУРСОВА РОБОТА Тема роботи: АДМІНІСТРУВАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ СТРАХОВИХ КОМПАНІЙ Вступ Страхування є одним із видів фінансових посередницьких послуг в Україні та має особливий порядок оподаткування доходів від страхових операцій. Актуальність теми курсової роботи полягає в оцінці ступеня податкового навантаження та особливостей оподаткування доходів страхових компаній в Україні. Об’єкт дослідження курсової роботи - страхова система України, страхова система Дніпропетровської області та страхова компанія «ДАСК» (Дніпропетровськ). Завдання дослідження: - ознайомлення з страховим бізнесом та його організаційними формами в Україні; - аналіз особливостей оподаткування доходів страховиків; - аналіз податкового навантаження страхового бізнесу в ЗАТ з ІІ страхова компанія «ДАСК» (Дніпропетровськ); - аналіз структурної долі доходів від оподаткування страховиків в зведеному бюджеті Дніпропетровської області та темпів його росту; Методи дослідження, застосовані в дослідженнях - методи історичного та структурного аналізу, методи ретроспективного економічного аналізу результатів (горизонтально-вертикальні статистичні розрізи). Загальна характеристика страхової діяльності суб’єктів підприємницької діяльності в Україні Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів [2]. Ці вимоги не поширюються на страховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя, у разі здійснення ним внесків до статутного фонду страховика, який здійснює страхування життя. Дозволяється формування статутного фонду страховика цінними паперами, що випускаються державою, за їх номінальною вартістю в порядку, визначеному спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю (далі - Уповноважений орган), але не більше 25 відсотків загального розміру статутного фонду. Забороняється використовувати для формування статутного фонду векселі, кошти страхових резервів, а також кошти, одержані в кредит, позику та під заставу, і вносити нематеріальні активи. Порядок, умови видачі та розміри кредитів і порядок формування резерву для покриття можливих втрат встановлюються Уповноваженим органом за погодженням з Національним банком України. Обєктами страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, повязані: - з життям, здоровям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованої особи (особисте страхування); - з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); - з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності). Страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обовязок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Для здійснення обовязкового страхування Кабінет Міністрів України встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обовязкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків. Перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента здійснюється згідно з вимогами та в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України. У декларації страховик (перестрахувальник) зобовязаний вказати інформацію про ризики та обєкти страхування, які перестраховуються у нерезидентів, дані про нерезидентів - перестраховиків та про перестраховиків брокерів, іншу інформацію, визначену Кабінетом Міністрів України. Кошти страхових резервів повинні розміщуватися з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості та мають бути представлені активами таких категорій: - грошові кошти на поточному рахунку; - банківські вклади (депозити); - валютні вкладення згідно з валютою страхування; - нерухоме майно; - акції, облігації, іпотечні сертифікати; - цінні папери, що емітуються державою; - права вимоги до перестраховиків; - інвестиції в економіку України за напрямами, визначеними Кабінетом Міністрів України; - банківські метали; - кредити страхувальникам-громадянам, що уклали договори страхування життя, в межах викупної суми на момент видачі кредиту та під заставу викупної суми.