Дослідження військово-політичних інституцій Запорозької Січі, які зорганізувалися у курінний та паланковий устрій. Опис Кальміуської Слободи як центру донецької паланки. Урядування у січовій паланці. Повстання Донецького полку проти Російської імперії.
Аннотация к работе
Адміністративно-територіальний устрій Української козацької держави на Донеччині і Луганщині Адміністративними центрами Української козацької держави на землях сучасної Донеччини та Луганщини протягом другої половини XVП-XVШ ст. були самобутні військово-політичні інституції Запорозької Січі, які організувалися у курінний та паланковий устрій. Сході та Півдні України протягом довгого часу функціонували Кальміуська (Міуська), Єланецька та Барвінківська паланки Війська Запорозького Низового, а політична влада паланкових козацьких полковників поширювалася не лише на козаків, але й усе цивільне населення, що проживало у межах цих адміністративно- територіальних одиниць. Окрім того, на північно-східні землі історичного Донбасу розповсюджувався полково-сотенний устрій Слобідської України. Запорозькі козаки, які протягом певного часу перебували у межах Османської імперії, після повернення на рідні землі переінакшили його на свій лад. Територія Запорозької Нової Січі, яка підпорядковувалася не лише кошовим отаманам, але і гетьманській владі України, поділялася на 10 паланок - на правому березі Дніпра розташовувалися Кодацька, Бугогардівська, Інгульська (або ж Перевізька), а на лівому: Самарська, Орільська, Протовчанська, Кальміуська, Єланецька, Прогноївська та Барвінківська. Водночас паланки поділялися на т. зв. отаманства (на зразок сучасних районів). запорізька січ паланка донецький Очолював запорозькі паланки паланковий полковник, якого вибирали на паланковій козацькій раді. На печатці Кальміуської паланки знаходилося зображення перехрещеної шаблі з стрілою, під ними кінь, а з боків абревіатура «ППКП», що означало - «Паланкова Печатка Кальміуської паланки». Як засвідчував атестат паланкового писаря Григорія Швидкого, він з 1761 р. був «по розпорядженню Коша писарем полковим у Кальміусі де служив вірно і бездоганно.