Визначення сутності адміністративно-правового статусу державного виконавця. Особливості реалізації окремих елементів статусу у правовідносинах. Рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання та підвищення ефективності його практичної реалізації.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УДК 342.953 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Адміністративно-правовий статус державного виконавця Авторгов Андрій Миколайович Київ - 2008 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ України Науковий керівник доктор юридичних наук, професор Кузьменко Оксана Володимирівна, Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри адміністративного права і процесу Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент Приймаченко Дмитро Володимирович, Академії митної служби України, завідуючий кафедрою адміністративного та митного права кандидат юридичних наук, доцент Ковалів В’ячеслав Володимирович, Львівський державний університет внутрішніх справ, в.о. начальника кафедри адміністративного права і процесу Захист відбудеться “19” листопада 2008 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 в Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом’янська, 1 З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом’янська, 1 Автореферат розісланий “17” жовтня 2008 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.В. Лошицький ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід’ємна частина «судового процесу» для реалізації статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що передбачає виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними. Скарги на невиконання рішень публічних органів управління становлять значну кількість з-поміж звернень українців до Європейського суду з прав людини. Відсутність можливості примусового виконання спричинює ситуацію, за якої рішення будь-якого публічного органу лишається абстрактним, закріпленим тільки на папері. Особливої актуальності ця проблема набуває в умовах здійснення в Україні судово-правової реформи. Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно було вирішити такі основні завдання: дослідити історико-правову природу становлення адміністративно-правового статусу державного виконавця та відокремити його етапи; вивчити правовий статус державного виконавця у радянському праві та відділити основні періоди розвитку; проаналізувати шлях становлення та розвитку державного виконавця в українському праві, запропонувати дефініції «державного виконавця» та «державної виконавчої служби»; здійснити теоретичний аналіз категорій «правовий статус» та «правове становище», їх склад; з’ясувати зміст, структуру та значення адміністративно-правового статусу державного виконавця, його місце та роль у системі правовідносин та правового становища; дослідити особливості адміністративно-правового статусу державного виконавця; державний виконавець правовідносини адміністративний здійснити класифікацію прав та обов’язків, що входять до адміністративно-правового статусу державного виконавця; провести аналіз нормативних положень, які регламентують адміністративно-правовий статус державного виконавця, дослідити проблеми його реалізації на практиці; вивчити ефективність системи виконання судових рішень державними виконавцями та запропонувати можливості її вдосконалення; простежити міжнародний досвід адміністративно-правового статусу державного виконавця та запропонувати шляхи вдосконалення цього статусу; виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання адміністративно-правового статусу державного виконавця. Емпіричну базу дослідження становлять результати узагальнення практики Державної виконавчої служби щодо примусового виконання рішень органів управління за період 2003-2008 рр. (розглянуто 480 справ), статистичні дані Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за 2005-2007 рр., а також узагальнені дані анкетування державних виконавців ДВС (опитано 250 осіб). Пов’язаний з виданням «Суду Ярославль Владимиречь. Правда Руська», однієї з частин «Правди Руської», де права судових виконавців отримали мечники. 3.