Адміністративно-правові засади боротьби з корупцією - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ТУЧАК Роман Миколайович УДК 342.9:343.353 АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук ХАРКІВ - 2007р. Дисертацією є рукопис Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ, МВС України Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор РЯБЧЕНКО Олена Петрівна, Харківський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри адміністративної діяльності ОВС Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент АНУФРІЄВ Микола Іванович, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, радник міністра; кандидат юридичних наук, доцент СТАРОДУБЦЕВ Андрій Андрійович, Харківська міська рада, Директор Департаменту взаємодії з правоохоронними органами. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. Литвинов ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми дослідження. Сучасний процес державотворення в Україні зумовлює необхідність дослідження проблем, пов’язаних із здійсненням цілеспрямованої діяльності державних органів щодо забезпечення законності і правопорядку в країні, охорони прав і свобод людини і громадянина, закріплених Конституцією України. Особливої гостроти набула проблема боротьби з корупцією та іншими правопорушеннями, пов’язаними з корупцією, які створюють серйозну загрозу формуванню України як демократичної, незалежної та соціальної держави. Це значною мірою пояснюється тим, що діяльність уповноважених вести боротьбу з корупцією органів зосереджена переважно на виявленні правопорушень серед державних службовців або інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, низьким рівнем ефективності взаємодії з іншими органами та підрозділами, недосконалістю інформаційно-аналітичного забезпечення, недосконалістю процедур притягнення винних осіб до відповідальності, низьким рівнем довіри до влади з боку громадян. Проблемі боротьби з корупцією приділяли увагу К.М. Абдієв, Л.Ю. Аркуша, Л.В. Астафьєв, Б.В. Волженкін, М.І. Камлик, А.І. Кірпічніков, М.І. Мельник, О.В. Терещук та інші. Велика кількість висловлених та обґрунтованих ними зауважень та пропозицій були враховані законодавцем, внаслідок чого внесені зміни до законодавства, що регулює питання боротьби з корупцією; значна частина пропозицій щодо вдосконалення роботи правоохоронних органів цими органами та їх підрозділами виконуються. Виходячи з поставленої мети, у дисертації вирішуються такі основні завдання: – визначається поняття корупції та її сутність як соціально небезпечного явища; – з’ясовуються напрямки державної політики в сфері боротьби з корупцією; – визначається склад корупційного діяння та іншого правопорушення, пов’язаного з корупцією; – визначається сучасний стан урегульованості діяльності щодо боротьби з корупцією; – здійснюється класифікація суб’єктів боротьби з корупцією; – характеризуються форми діяльності суб’єктів боротьби з корупцією; – визначаються особливості інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності щодо боротьби з корупцією, напрямки його вдосконалення; – характеризуються особливості застосування переконання і примусу в діяльності щодо боротьби з корупцією; – визначаються напрями удосконалення взаємодії суб’єктів боротьби з корупцією. Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері боротьби з корупцією. До суб’єктів прямої компетенції віднесені державні органи, перелічені у ст. 4 Закону України “Про боротьбу з корупцією”: Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, підрозділи податкової міліції, прокуратура, Військова служба правопорядку у Збройних Силах України. До суб’єктів координації віднесені: Рада національної безпеки та оборони України, окремі підрозділи органів прокуратури, Національне Центральне бюро Інтерполу, місцеві органи державної виконавчої влади; – удосконалено організацію діяльності щодо боротьби з корупцією шляхом обґрунтування необхідності покладення відповідних повноважень на МВС України та ліквідацію повноважень щодо боротьби з корупцією органами прокуратури, Служби безпеки України та Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; – дістала подальшого розвитку класифікація форм діяльності у сфері боротьби з корупцією за ознакою наявності (відсутності) правових наслідків - правові та неправові. Зокрема, Указ Президента України “Про концепцію боротьби з корупцією на 1998 - 2005 роки”, в якому приділено увагу не лише покаранням за вчинення протиправних дій, а й питанням попередження цих дій, вивчення соціальних передумов корупції.