Адміністративно-правові проблеми законодавчого регулювання митної справи в Україні - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО УДК 342.9.51 АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ МИТНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ Спеціальність 12.00.07 - теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право НАСТЮК ВАСИЛЬ ЯКОВИЧ Харків-2005 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України. Автореферат розісланий 5 березня 2005 року. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Ю. Шепітько. На сучасному етапі у правовій системі України підвищується роль митного законодавства як однієї з найбільш динамічних галузей вітчизняного права, яка суттєво впливає на формування нової системи правовідносин, становлення в Україні суверенної, незалежної, демократичної, правової держави, дієздатних суб’єктів зовнішньоекономічних процесів і міжнародної торгівлі. Сьогодні митне законодавство набуває принципово нової ролі, основні акценти характеристики якого зміщуються від суто контрольних і фіскальних до регулятивних і правозахисних. Традиційно митна галузь сприймається як сукупність правових норм, що регламентують структуру й діяльність митних органів, їх посадових осіб і відбивають особливості функціонування всього апарату митної служби, а найчастіше головним напрямком мають охорону економічних інтересів держави в цілому. Здійснювана адміністративна реформа має одним із основних напрямків зміну усталених принципів, постанову на перше місце функцій забезпечення реалізації прав особи, а роль державних інституцій має полягати насамперед у всебічному сприянні належній реалізації відповідних прав. Наведена цільова переорієнтація як у митно-правовій царині, так і в діяльності органів митної служби - це складний процес, бо передбачає необхідність рішучого подолання певних глибоко укорінених вад митної системи, за якої інтереси держави домінують над інтересами особи. Проблеми, пов’язані з суспільними відносинами, що складалися в сучасній митно-правовій галузі, постійно перебувають у центрі уваги вчених-фахівців з теорії управління й адміністративного права, серед яких: В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк, Л.К. Воронова, В.М. Гаращук, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, С.В. Ківалов, М.П. Кучерявенко, Н.Р. Нижник, А.О. Селіванов, В.Я. Тацій, М.М. Тищенко, О.П. Рябченко, О.О. Шкарупа. Окремим аспектам митного законодавства присвятили роботи Ю.М. Дьомін, А.В. Кольбенко, В.Т. Комзюк, Т.В. Коренєва, Б.А. Кормич, О.О. Крестьянінов, А.В. Мазур, С.І. Пахомов, Д.В. Приймаченко, К.К. Сандровський, О.В. Тодощак, М.Г. Шульга та ін. Актуальні схеми митно-правового регулювання, більшість із яких була розроблена до прийняття й набуття чинності Митного кодексу України 2002 р., потребують свого вдосконалення, а в деяких випадках і повної зміни. Відповідно до поставленої мети в роботі зроблена спроба вирішити наступні основні завдання: - з’ясувати сутність і зміст поняття митне законодавство, розкрити ознаки й риси, притаманні предмету його регулювання; - додатково обґрунтувати співвідношення та взаємозв’язок митного законодавства України з митною справою; - розкрити зміст адміністративно-правового забезпечення діяльності митних органів, проаналізувати форми і методи його здійснення; - охарактеризувати систему митного законодавства, його методи і принципи; - розкрити значення митного законодавства в умовах демократизації суспільства; - конкретизувати зміст і форму митного законодавства, надати характеристику митно-правовим нормам як визначальному елементу його змісту, уточнити особливості їх застосування; - проаналізувати розвиток регулятивних, фіскальних і правоохоронних аспектів митного законодавства; - визначити сутність гарантій законності при застосуванні митного законодавства; - здійснити наукове обґрунтування організаційно-правових засад адаптації митного законодавства України до вимог ЄС та її участі у єдиному економічному просторі країн СНД. Нормативну й емпіричну базу дослідження становлять положення Конституції, законів, постанов Верховної Ради, Кабінету Міністрів, указів Президента, нормативних актів Держмитслужби та інших центральних органів виконавчої влади України, узагальнення правозастосовної практики митних органів, публікації в періодичних виданнях, довідкова література, й результати соціологічного опитування. У ній обґрунтовується низка нових концептуальних у теоретичному плані й важливих для юридичної науки і практики значущих понять, положень і висновків, а саме: - стверджується, що предметом законодавчого митно-правового регулювання виступають суспільні відносини щодо здійснення митної справи Української держави, наводиться її поняття й висвітлюються відповідні виконавчо-розпорядчі аспекти; - пропонується широке трактування методів митно-правового регулювання, провадиться їх класифікація й галузева характеристика; - сформовано систему принципів становлення й розвитку м