Адміністративний примус у публічному праві україни: теорія, досвід та практика реалізації - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Коломоєць Тетяна Олександрівна АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПРИМУС У ПУБЛІЧНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД ТА ПРАКТИКА РЕАЛІЗАЦІЇ Спеціальність 12.00.07 - теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Харків-2005 Дисертацією є рукопис. Науковий консультант: доктор юридичних наук, професор, Шкарупа Віктор Костянтинович, Національна академія Державної податкової служби України, завідувач кафедри адміністративного права, адміністративно-процесуальної та кримінально-процесуальної діяльності. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.В. Каткова ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ адміністративний примус право потенціал Актуальність теми дослідження. У світлі сучасних державотворчих та правотворчих процесів в Україні, зорієнтованих на практичну реалізацію положень Конституції щодо побудови демократичної, соціальної, незалежної, правової держави, визнання особи найвищою соціальною цінністю, реформування організаційно-правової структури та функціонального призначення державних органів, запровадження моделі партнерських відносин особи і органів держави при істотному зменшенні примусового втручання останніх, важливої актуальності набувають питання використання адміністративного примусу, який завжди посідав і до цього часу зберігає чільне місце в системі методів діяльності численних державних органів. Внаслідок цього у вітчизняній правовій науці досить часто формулюються пропозиції вчених-юристів щодо виокремлення нових самостійних різновидів державно-правового примусу - фінансового, податкового, митного, інформаційного тощо, при цьому головним аргументом вважається виділення їх нормативного підґрунтя як галузей права. Нажаль, погодитися з цим не можна, оскільки, по-перше, не всі відповідні нормативні утворення є галузями права (наприклад, податкове, інформаційне), по-друге, вже є загальновизнаною недоцільність використання вищезазначеного критерію для розподілу державно-правового примусу на різновиди, по-третє, детальний аналіз відповідних примусових заходів свідчить, що вони в цілому зберігають притаманні адміністративному примусу властивості, хоча мають і специфічні, кількість та значення яких невелике, що не дає підстав для виділення їх як самостійних різновидів. Визначення сутності, властивостей адміністративного примусу у публічному праві України, його зовнішніх форм прояву, класифікаційного розподілу останніх, специфіки процесуального режиму використання державними органами за різних обставин, а також розробка аргументованих пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення законодавства про відповідний різновид державно-правового примусу та практики його застосування мають не тільки теоретичне, а й велике практичне значення. Вагомий внесок у вивчення сутності адміністративного примусу, його ознак, місця і ролі в системі державно-правового примусу, класифікації його заходів зробили А. Антонович, Д. Бахрах, І. Веремеєнко, І. Галаган, О. Євтихієв, М. Єропкін, А. Клюшніченко, В. Кобалевський, Л. Коваль, Т. Козирєва, О. Коренєв, О. Луньов, В. Манохін, Н. Саліщева, І. Тарасов, Ю. Рябов, О. Шергін, О. ХІХ - 50-80 рр. ХХ століття) дещо застаріли і не в повній мірі відповідають сучасним вимогам. Курінний, В. Манохін, М. Маслєнніков, Р. Павловський, Л. Попов, А. Селіванов, М. Студенікіна, М. Тищенко, В. Шамрай, О. Шергін, В. Юсупов та ін., з початку ХХІ століття - В. Авер’янов, О. Андрійко, О. Баклан, О. Бандурка, Є. Безсмертний, Ю. Битяк, А. Гаркуша, В. Гіжевський, З. Гладун, С. Гончарук, В. Зуй, А. Єгупенко, Д. Калаянов, Р.Калюжний, С. Ківалов, Н. Кізіма, Ю. Кінаш, В.Колпаков, В. Комзюк, О. Кузьменко, Д. Лук’янець, Р. Мельник, О.Негодченко, В.Опришко, О. Остапенко, В Пєтков, О. Салманова, В. Серафімов, О. Фролов, Н. Хорощак, В. Чабан, Л. Чистоклєтов, В. Шкарупа, а також А. Комзюк, який розробив теорію адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції. І, нарешті, особлива увага була приділена науковим роботам, присвяченим публічному праву (праці С. Бобровнік, О. Гончарука, А. Колодія, В. Мамутова, Н. Оніщенко, П. Рабиновича, Ю. Старилова, Ю. Тихомирова, Є. Харитонова, О. Харитонової, О. Юлдашева, О. Ющика та ін.). Дисертаційне дослідження виконано в рамках планів досліджень юридичного факультету Запорізького державного університету на 2003-2007 р.р. та спеціальної науково-дослідної теми “Основні напрямки реформування законодавства України у контексті європейської інтеграції” (номер державної реєстрації 0104U004048), крім того тема дисертації пов’язана з підготовкою змін до законодавства України про застосування примусу у діяльності державних органів. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу теоретичних засад, правового регулювання та практики застосування уповноваженими державними органами, а у деяких випадках і громадськими організаціями примусових заходів в адміністративному (позасудовому) порядку в різних сферах суспільного життя ви