Дослідження функціонального стану системної кардіогемодинаміки у кваліфікованих плавчинь протягом річного циклу підготовки. Взаємозв"язок між станом системної, регіонарної гемодинаміки та спеціальної працездатності спортсменок в синхронному плаванні.
Аннотация к работе
Вступ Актуальність теми. Розвиток багатьох видів спорту, зокрема синхронного плавання, має тенденцію до постійного ускладнення технічних елементів, що входять у змагальні програми, і підвищення інтенсивності їх виконання. Це вимагає від спортсменок оволодіння технічною майстерністю, максимальної мобілізації резервних можливостей організму, високого рівня фізичної працездатності. Основою функціональної підготовленості спортсменів, а отже, і можливості росту спортивних результатів, є властивість організму людини адаптуватися до впливу фізичних навантажень (Ф.З. Меерсон, 1988, Р.М. Баевский, 1986, В.Л. Карпман, 1982, 1988, А.Г. Дембо, Э.В. Земцовский, 1989, В.Н. Платонов, 1992). Спортивна працездатність перебуває в тісному взаємозвязку з функціональним станом серцево-судинної системи, що є однією з найважливіших обмежувальних ланок в системі транспорту кисню з навколишнього середовища до мязів, що працюють. Водночас, відзначимо, що доступні нам літературні джерела не містять даних про хід адаптаційних перебудов серцево-судинної системи у спортсменок, які спеціалізуються в синхронному плаванні. Окремі дослідження присвячені або педагогічній стороні підготовки спортсменок (Бугаенко М., 1986, Бугаец И.Г., 2002, Рыбьякова Т.В., 1990, Степанова Т.П., 1993, Хотина Н.И, 1985), або біохімічним дослідженням крові спортсменок після виступів на змаганнях (Максимова М.И., 1991, Степанова Т.П., 1993, D.Mc. Gowan, 1992). Метою дослідження є вивчення адаптаційних змін системної та регіонарної гемодинаміки кваліфікованих спортсменок під впливом занять синхронним плаванням протягом річного циклу підготовки. У процесі як термінової, так і довгострокової адаптації до виконання фізичної роботи спостерігаються виражені пристосувальні зміни церебральної гемодинаміки. Виконання фізичного навантаження, залежно від обсягу та інтенсивності, може супроводжуватися підвищенням або зниженням тонусу артеріол та венул, зміною венозного відтоку від судин головного мозку (Ященко А.Г., 1999). У спортсменок 16 - 21 року спостерігається зменшення частоти серцевих скорочень (ЧСС, уд/хв) - 58,2 ± 0,7 уд/хв; збільшення ударного індексу (УІ, мл/м2) - 73,6 ± 1,3 мл/м2; серцевого індексу (СІ л/хв/м2) - 4,3 ± 0,3 л/хв/м2 і роботи лівого шлуночка серця (W, кгм) - 8,4 ± 0,5 кгм; зменшення загального периферичного опору судин (ЗПОС дин•с•см-5) - 1149,2 ± ± 81,9 дин•с•см-5, порівняно з аналогічними параметрами, що реєструються у нетренованих дівчат того ж віку.