Огляд археологічних, палеогеографічних, палеоботанічних, та палеозоологічних даних, що містять історичні відомості, стосовно останнього великого потепління плейстоценового періоду. Розгляд рис культурної і біологічної адаптації ранніх палеоантропів.
Аннотация к работе
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидат а історичних наук АДАПТАЦІЯ РАННІХ ПАЛЕОАНТРОПІВ ДО НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ Спеціальність: Всесвітня історія Рижов Сергій Миколайович Одеса, 1999 рік 1. Саме в ці часи, коли почалося формування соціальної організації первісного суспільства, довкілля мало значний вплив на соціальний, економічний і духовний розвиток людських угрупувань. Виходячи з основних положень сучасної еволюційної теорії біологічного розвитку тваринного світу і людини, як біологічної істоти, головне місце в процесі природного добору відіграє адаптація. За останні два-три десятиріччя в колі досліджень щодо етапів становлення первісного суспільства однією з головних постає проблема виділення біологічного типу Homo sapiens з еволюційної гілки гомінід або перехід від палеоантропів до неантропів. Геологічно цей відрізок часу відповідав холодним кліматичним фазам періоду останнього зледеніння на території Європи. Виникла можливість на базі цього матеріалу виділити адаптивні особливості культурного і соціального розвитку ранніх палеоантропів Центральної Європи, коли кліматичні умови були дуже схожі на сучасні. Мусіла (Моравія і Чехія), Е. Влчека, Л. Банеса, Ю. Барти, Л. Камінської (Словакія), Л. Вертеша, М. Габорі, Т. Біро (Угорщина), В.М. Гладиліна, В.І. Ситливого, Л.В. Кулаковської, Ю.Е. Деміденко, В.І. Усіка (Українське Закарпаття). В процесі реконструкції палеоландшафту в дисертації використовувались наукові праці Ф. Цейнера, К. Бутцера, К. Брунакера, К. Оуклі, В. Загвейна, Т. Колфшотена, М. Печі, Я. Фінка, Г. Кукли, І.Д. Гофштейна, В.П. Гричука, Г.І. Лазукова, П.К. Заморія, Е.Ф. Малєєва, Адаменка О.М. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що здобутий фактичний матеріал, комплексна реконструкція умов існування людини в період останнього потепління плейстоцену на теренах Центральної Європи, здійснена на підставі наукових джерел і особистих досліджень, та наукові висновки є додатковою складовою знань з давньої історії України і Європи.