Методика розробки методики і програмного забезпечення введення і попередньої обробки спектрофотометричних даних із застосуванням дігітайзера (пристрою введення графічної інформації в комп"ютер) для спектрограм, отриманих при реєстрації на самописець.
Аннотация к работе
Абсолютна спектрофотометрія стандартних зір проміжної яскравості в діапазоні 3200-7900 ЕЕ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук Загальна характеристика роботи Вступ Дослідження розподілу енергії в спектрах небесних обєктів (зір, галактик, планет і т.д.) продовжує залишатися однією з важливих і актуальних задач сучасної практичної астрофізики. Рішення практичних задач: стандартизації спостережень комет, планет, нічного неба, аналіз кривої міжзоряного поглинання світла, автоматичної астронавігації і визначення параметрів земної атмосфери методами зоряної спектроскопії - все це вимагає надійних даних про розподіл енергії в спектрах великого числа зір різних спектральних класів та світності в широкому діапазоні зоряних величин. Зрозуміло, що при такому різноплановому застосуванні спектрофотометричних даних особлива увага приділяється спостереженню стаціонарних зір, які мають стабільні оптичні характеристики і спектри яких можна використати для стандартизації спостережень. У теперішній час є досить широка мережа яскравих (1m - 6m) вторинних стандартів з достатньо добре вивченим розподілом енергії в області спектра 3000 - 10000 ЕЕ, яка охоплює зорі різних спектральних класів від O до М. Іншою актуальною задачею сучасної астрофізики є спостереження зір пізніх спектральних класів - F, G, K, M, спектри яких містять безліч атомних і молекулярних ліній. Роботи, що проводяться по дисертаційній тематиці виконувалися відповідно до наукових планів Кримської астрофізичної обсерваторії (КрАО), у який спектрофотометричні спостереження зір проводяться біля 30 років. Метою даної роботи є отримання абсолютизованих розподілів енергії в спектрах ранніх (A-B) зір-проміжних спектрофотометричних стандартів і зір пізніх (F-K) спектральних класів в діапазоні 3200-7900 ЕЕ зі спектральним розділенням не гірше за 30 Е. Основні результати досліджень дисертаційної роботи доповідалися на: наукових семінарах лабораторії фізики зір та галактик Кримської астрофізичної обсерваторії; вчених радах Миколаївської астрономічної обсерваторії; 6-й координаційній нараді робочої групи Астроради АН СРСР «Спектрофотометрические и фотометрические стандарты», (Київ, Україна, 1991); семінарі Інституту космічних досліджень Данії (Копенгаген, Данія, 1993), на IV зїзді Української Астрономічної Асоціації (Київ, Україна, 1997); міжнародному колоквіумі «Разработка наблюдательных программ к наземным исследованиям для действующих и планируемых космических экспериментов» (Миколаїв, Україна, 1998); міжнародній науковій конференції «Astronomy in Ukraine 2000 and beyond» (Київ, Україна, 2000); міжнародній науковій конференції «Астрономія 2000 року» (Одеса, Україна, 2000); науковому семінарі Інституту астрофізики Андалузії (Гранада, Іспанія, 2000).