Сприйняття Емського указу українською громадськістю останньої чверті ХІХ ст., оцінки істориків дорадянського та радянського періодів щодо впливу Указу 1876 р. на розвиток української культури, національний рух в українських губерніях Російської імперії.
Аннотация к работе
140 років Емському указу: у сприйнятті сучасників та оцінках істориків Олександр Реєнт (м. Київ) Розкрито особливості сприйняття Емського указу українською громадськістю останньої чверті ХІХ ст., висвітлено оцінки істориків дорадянського та радянського періодів щодо впливу Указу 1876р. на розвиток української культури, національний рух в українських губерніях Російської імперії. Ключові слова: Російська імперія, Емський указ, цензура, антиукраїнська політика, М. Юзефович. Окремо, мабуть, варто згадати про виданий у 2015 році Інститутом історії України збірник документів і матеріалів «Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання (1847-1914)», у якому крізь призму архівних джерел висвітлено передумови, обставини та наслідки появи та функціонування Валуєвського розпорядження 1863 р., Емського указу 1876 р., інших нормативних документів, що обмежували присутність українського слова в інформаційному просторі Російської імперії [1]. На початку 70-х рр. ХІХ ст. український національний руху в Росії вступає в нову фазу активізації, яка була обумовлена не тільки загальноєвропейськими суспільними тенденціями та загальноімперськими чинниками, а ще й визначалась особливостями соціально-економічного розвитку Наддніпрянської України у поре- формену добу. XIX ст. в Україні завершився промисловий переворот, відбулося зростання міст, культурних і інтелектуальних центрів, зросла питома вага інтелігенції у структурі народонаселення Наддніпрянської України. С этого времени начался большой рост заграничной малорус ской литературы, с преобладанием протестующего настроения.